тягота

Значення в інших словниках

1. тягота — див. сум Словник синонімів Вусика
2. тягота — ТЯГОТА́, и́, ж. 1. Трудність, важкість. – Не схотіла, кажуть, нашої ділити тяготи! (Ганна Барвінок); Вона .. з видимою тяготою несе труди своєї професії (Г. Хоткевич); // перев. мн. Труднощі, важкі обов'язки. Словник української мови у 20 томах
3. тягота — -и, ж. 1》 Трудність, важкість. || перев. у мн. Труднощі, важкі обов'язки. || Стан душевного невдоволення, відчуття тягаря на душі, серці. 2》 діал. Вага. 3》 Печаль, скорбота. 4》 зах. Вагітність. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тягота — ТЯГА́Р (дуже важкі, обтяжливі обов'язки, клопоти), ГНІТ, НО́ША, ТЯГОТА́, ВАГОТА́, ВАНТА́Ж, ТЯ́ЖА заст. — Увесь тягар організації підпільної медичної допомоги лежав тоді на Уляні Петрівні (Д. Словник синонімів української мови
5. тягота — ТЯГОТА́, и́, ж. 1. Трудність, важкість. — Не схотіла, кажуть, нашої ділити тяготи! (Барв., Опов.., 1902, 121); Вона.. з видимою тяготою несе труди своєї професії (Хотк., II, 1966, 413); // перев. у мн. Труднощі, важкі обов’язки. Словник української мови в 11 томах
6. тягота — Тягота, -ти ж. 1) Тягость, тяжесть. У тяготі воли йдуть. Черк. у. Треба взяти чоботи, в них тягота невелика. Камен. у. 2) Печаль, скорбь. Свому серцю, моїй душі тяготи не чини. Гол. 3) Беременность. Зайшла крульова у тіготу. Гн. I. 140. Словник української мови Грінченка