тягота
тягота́
-и, ж.
1》 Трудність, важкість.
|| перев. у мн. Труднощі, важкі обов'язки.
|| Стан душевного невдоволення, відчуття тягаря на душі, серці.
2》 діал. Вага.
3》 Печаль, скорбота.
4》 зах. Вагітність.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тягота — тягота́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири тяготи́ Орфографічний словник української мови
- тягота — див. сум Словник синонімів Вусика
- тягота — ТЯГОТА́, и́, ж. 1. Трудність, важкість. – Не схотіла, кажуть, нашої ділити тяготи! (Ганна Барвінок); Вона .. з видимою тяготою несе труди своєї професії (Г. Хоткевич); // перев. мн. Труднощі, важкі обов'язки. Словник української мови у 20 томах
- тягота — ТЯГА́Р (дуже важкі, обтяжливі обов'язки, клопоти), ГНІТ, НО́ША, ТЯГОТА́, ВАГОТА́, ВАНТА́Ж, ТЯ́ЖА заст. — Увесь тягар організації підпільної медичної допомоги лежав тоді на Уляні Петрівні (Д. Словник синонімів української мови
- тягота — ТЯГОТА́, и́, ж. 1. Трудність, важкість. — Не схотіла, кажуть, нашої ділити тяготи! (Барв., Опов.., 1902, 121); Вона.. з видимою тяготою несе труди своєї професії (Хотк., II, 1966, 413); // перев. у мн. Труднощі, важкі обов’язки. Словник української мови в 11 томах
- тягота — Тягота, -ти ж. 1) Тягость, тяжесть. У тяготі воли йдуть. Черк. у. Треба взяти чоботи, в них тягота невелика. Камен. у. 2) Печаль, скорбь. Свому серцю, моїй душі тяготи не чини. Гол. 3) Беременность. Зайшла крульова у тіготу. Гн. I. 140. Словник української мови Грінченка