тяжко

Значення в інших словниках

1. тяжко — пр., важко і п. ф. від ТЯЖКИЙ; Р. дуже <н. тяжко засмучений>. Словник синонімів Караванського
2. тяжко — ТЯ́ЖКО. 1. Присл. до тяжки́й 1–10; вищ. ст. тя́жче. Шість осіб і тяжко напакований віз був аж надто тяжкий на забідовані коні Мортка (Н. Кобринська); Рясні гойдаються сади На яснотканих гобеленах, Налиті пурпуром плоди Звисають тяжко з віт зелених (М. Словник української мови у 20 томах
3. тяжко — тя́жко: ◊ тяжко обдарований → обдарований ♦ що тобі тяжко, то й дру́гому не ле́гко (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. тяжко — Мені тяжко на серцю. У мене велике горе. Недалеко до смерти, а тяжко умерти. Нарікання немічного старика. Солодко споминається, що тяжко переживається. Тяжко пережиті дні наводять солодкі спомини. Тяжко жити в світі, а хочеться жити. Кожньому життя миле і хоч бідує, а хочеться жити. Приповідки або українсько-народня філософія
5. тяжко — 1》 Присл. до тяжкий 1-10); вищ. ст. тяжче. || розм. Дуже, надзвичайно. 2》 у знач. присудк. сл., кому і без додатка. || Про наявність знегод, труднощів, страждань. || Про почуття неприємного фізичного стану, втоми, болю і т. ін. || Про дуже сумний, безрадісний, гнітючий настрій, стан. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. тяжко — тя́жко на душі́ кому, в кого. Хто-небудь дуже сумний, з гнітючим настроєм, у важкому психологічному стані. Мотрі зробилося так тяжко на душі, так гірко на серці, що вона .. Фразеологічний словник української мови
7. тяжко — ВА́ЖКО присудк. сл. (про наявність знегод, труднощів, страждань), ТЯ́ЖКО, ТРУ́ДНО, СКРУ́ТНО, СУТУ́ЖНО, ТУ́ГО, НЕЛЕ́ГКО, ГІ́РКО, НЕСО́ЛОДКО, НЕПЕРЕ́ЛИВКИ розм.; ВАЖКУВА́ТО, ТРУДНОВА́ТО, ТУГУВА́ТО (до певної міри). Словник синонімів української мови
8. тяжко — Тя́жко, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. тяжко — ТЯ́ЖКО. 1. Присл. до тяжки́й 1-10; вищ. ст. тя́жче. Шість осіб і тяжко напакований віз був аж надто тяжкий на забідовані коні Мортка (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах