убитий

Значення в інших словниках

1. убитий — Забитий, замордований, (горем) прибитий; (чим) пригнічений, засмучений; (шлях) битий, |в|торований; (ґрунт) утрамбований. Словник синонімів Караванського
2. убитий — УБИ́ТИЙ¹ (ВБИ́ТИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. до уби́ти¹ 1, 4–7. Може, вбитий чорнобривий За тихим Дунаєм; А може – вже в Московщині Другую кохає! Ні, чорнявий не убитий, Він живий, здоровий... (Т. Словник української мови у 20 томах
3. убитий — А, -е. 1. Втомлений, безсилий, без натхнення (про людину); старий, фізично застарілий (про предмет). Матрац хоч і убитий, та все ж не розсипчастий (І. Карпа). 2. Нецікавий. Клуби — гівно, народ — убитий, ну, хіба що якась вечірка зрідка трапиться (І. Карпа). Словник сучасного українського сленгу
4. убитий — I (вбитий), -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до убити I 1), 4-7). || убито, безос. присудк. сл. || у знач. ім. убитий, -того, ч.; убита, -тої, ж.Той (та), кого позбавили життя. Убитий горем. 2》 у знач. прикм., перен. Пригнічений, засмучений. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. убитий — уби́тий (приби́тий) го́рем. Засмучений, пригнічений тугою, стражданням і т. ін. Стоїть Васюта біля стінгазети.. Глянув сюди, на рахівника, вагаючись. Далі ступив до нього, до столу. Аж шапкою піт витер з обличчя. Фразеологічний словник української мови
6. убитий — ПРИГНІ́ЧЕНИЙ (про людину, охоплену гнітючими почуттями, її обличчя, очі тощо), ПРИДА́ВЛЕНИЙ, ПРИГНО́БЛЕНИЙ, ПОНИКЛИЙ, ПРИБИ́ТИЙ, ПРИГОЛО́МШЕНИЙ, ПОБИ́ТИЙ підсил., УБИ́ТИЙ (ВБИ́ТИЙ) підсил., РОЗТО́ПТАНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
7. убитий — УБИ́ТИЙ¹ (ВБИ́ТИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до уби́ти¹ 1, 4-7. Може, вбитий чорнобривий За тихим Дунаєм; А може — вже в Московщині Другую кохає! Ні, чорнявий не убитий, Він живий, здоровий… (Шевч. Словник української мови в 11 томах