убитий
ПРИГНІ́ЧЕНИЙ (про людину, охоплену гнітючими почуттями, її обличчя, очі тощо), ПРИДА́ВЛЕНИЙ, ПРИГНО́БЛЕНИЙ, ПОНИКЛИЙ, ПРИБИ́ТИЙ, ПРИГОЛО́МШЕНИЙ, ПОБИ́ТИЙ підсил., УБИ́ТИЙ (ВБИ́ТИЙ) підсил., РОЗТО́ПТАНИЙ підсил. Лукія вийшла з їдальні пригнічена, з розпачем у серці (О. Донченко); — У вас дещо пригнічений вигляд, гауптмане, — з прихильною усмішкою на блідих устах промовив .. генерал (Ю. Бедзик); Кождий чувся якось немов придавлений (І. Франко); Вона лежала так тихо, пригноблена, розтоптана, і розуміла лиш одно, що вона одинока (М. Коцюбинський); Стояли над трупом пониклі й приголомшені (А. Головко); — Таки-єм добрий-добрий, як молоко, — говорив Гриць, входячи до хати, але його прибитий вигляд не показував зовсім молочного настрою (Лесь Мартович); Стомився я.. без сил, на півдороги, Украй побитий думами, стою (П. Грабовський); О Господи! Дай мені хоч глянуть На народ отой убитий, На тую Украйну! (Т. Шевченко).
НАЇ́ЖДЖЕНИЙ (про шлях, дорогу — який став рівним, гладеньким від частої й тривалої їзди), УЇ́ЖДЖЕНИЙ (В'Ї́ЖДЖЕНИЙ), РОЗ'Ї́ЖДЖЕНИЙ, УТОРО́ВАНИЙ (ВТОРО́ВАНИЙ), ТОРО́ВАНИЙ, НАКО́ЧЕНИЙ, УКО́ЧЕНИЙ (ВКО́ЧЕНИЙ), НАТЕ́РТИЙ рідше, УТЕ́РТИЙ (ВТЕ́РТИЙ) рідше, НАКА́ТАНИЙ розм., УБИ́ТИЙ (ВБИ́ТИЙ) розм.; БИ́ТИЙ (уторований і широкий, довгий); УТРАМБО́ВАНИЙ (ВТРАМБО́ВАНИЙ) (про поверхню землі — твердий, ущільнений, рівний від їзди, ходіння, ударяння тощо). Дорога до Яблунівки була гладко наїжджена, сніг утрамбований автомашинами (Д. Бедзик); Віз весело заторохкотів залізними шинами по в'їждженій дорозі (О. Донченко); Шлях, битий, вторований, ..перетинав степ з півдня на схід, від обрію до обрію (Н. Рибак); Потім вискакує (Олег) на коня і першим вилітає на торовану путь (Д. Міщенко); Добре, хоч дорога накочена, — не грузнеш у снігу... (А. Тесленко); Дорога на Тартаку через Дальник рівна і вкочена, мов дзвін (В. Кучер); Колеса покотилися по сухій, утертій дорозі (В. Гжицький); Фельдшер ще поправив кожуха, хоча той не сповз; дорога рівна, накатана, та й поранений лежав нерухомо (П. Автомонов); Вам здається, що ви їдете не по вбитій дорозі зеленого степу, а якимсь невідомим краєм краси та чару (Панас Мирний); Широкий битий гостинець тягнувся.. серед зеленого лісу (Н. Кобринська); Поки колісниці котилися утрамбованими шляхами Фракії й Македонії, все йшло добре (С. Скляренко).
Значення в інших словниках
- убитий — уби́тий 1 дієприкметник загиблий уби́тий 2 іменник чоловічого роду, істота про людину, позбавлену життя уби́тий 3 дієприкметник загнаний в середину Орфографічний словник української мови
- убитий — Забитий, замордований, (горем) прибитий; (чим) пригнічений, засмучений; (шлях) битий, |в|торований; (ґрунт) утрамбований. Словник синонімів Караванського
- убитий — УБИ́ТИЙ¹ (ВБИ́ТИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. до уби́ти¹ 1, 4–7. Може, вбитий чорнобривий За тихим Дунаєм; А може – вже в Московщині Другую кохає! Ні, чорнявий не убитий, Він живий, здоровий... (Т. Словник української мови у 20 томах
- убитий — А, -е. 1. Втомлений, безсилий, без натхнення (про людину); старий, фізично застарілий (про предмет). Матрац хоч і убитий, та все ж не розсипчастий (І. Карпа). 2. Нецікавий. Клуби — гівно, народ — убитий, ну, хіба що якась вечірка зрідка трапиться (І. Карпа). Словник сучасного українського сленгу
- убитий — I (вбитий), -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до убити I 1), 4-7). || убито, безос. присудк. сл. || у знач. ім. убитий, -того, ч.; убита, -тої, ж.Той (та), кого позбавили життя. Убитий горем. 2》 у знач. прикм., перен. Пригнічений, засмучений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- убитий — уби́тий (приби́тий) го́рем. Засмучений, пригнічений тугою, стражданням і т. ін. Стоїть Васюта біля стінгазети.. Глянув сюди, на рахівника, вагаючись. Далі ступив до нього, до столу. Аж шапкою піт витер з обличчя. Фразеологічний словник української мови
- убитий — УБИ́ТИЙ¹ (ВБИ́ТИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до уби́ти¹ 1, 4-7. Може, вбитий чорнобривий За тихим Дунаєм; А може — вже в Московщині Другую кохає! Ні, чорнявий не убитий, Він живий, здоровий… (Шевч. Словник української мови в 11 томах