удільний

Значення в інших словниках

1. удільний — УДІ́ЛЬНИЙ, а, е, іст. Стос. до уділу (див. уді́л¹ 1–2). В давній Русі, а опісля і в Литовсько-руській державі був такий порядок, що, крім головного князя, було там багато менших князів, т. зв. удільних (І. Словник української мови у 20 томах
2. удільний — -а, -е, іст. Стос. до уділу (див. уділ I 1-2)). Удільний період — період феодальної роздробленості Русі (12-15 ст.). Удільні землі — в дореволюційній Росії – землі, які належали імператорській родині. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. удільний — УДІ́ЛЬНИЙ, а, е, іст. Стос. до уділу ( див. уді́л¹ 1-2). В давній Русі, а опісля і в Литовсько-руській державі був такий порядок, що, крім головного князя, було там багато менших князів, т. зв. удільних (Фр. Словник української мови в 11 томах