1. Великий тлумачний словник сучасної мови

удільний

уді́льний

-а, -е, іст.

Стос. до уділу (див. уділ I 1-2)).

Удільний період — період феодальної роздробленості Русі (12-15 ст.).

Удільні землі — в дореволюційній Росії – землі, які належали імператорській родині.

Удільні селяни — категорія феодально залежних селян у дореволюційній Росії, які жили на удільних землях і належали імператорській родині.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удільний — уді́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. удільний — УДІ́ЛЬНИЙ, а, е, іст. Стос. до уділу (див. уді́л¹ 1–2). В давній Русі, а опісля і в Литовсько-руській державі був такий порядок, що, крім головного князя, було там багато менших князів, т. зв. удільних (І. Словник української мови у 20 томах
  3. удільний — УДІ́ЛЬНИЙ, а, е, іст. Стос. до уділу ( див. уді́л¹ 1-2). В давній Русі, а опісля і в Литовсько-руській державі був такий порядок, що, крім головного князя, було там багато менших князів, т. зв. удільних (Фр. Словник української мови в 11 томах