уповитий
упови́тий
дієприкметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уповитий — УПОВИ́ТИЙ (ВПОВИ́ТИЙ), а, е. Дієпр. пас. до упови́ти. То Клеаріста йде у хвилюванні нив; Блакить очей горить із-під дугастих брів. Вузьке чоло її пов'язкою вповите (М. Зеров); Лежала земля густими димами вповита, снарядами зрита, освіжена кров'ю земля (Л. Словник української мови у 20 томах
- уповитий — (вповитий), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уповити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уповитий — УПОВИ́ТИЙ (ВПОВИ́ТИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до упови́ти. То Клеаріста йде у хвилюванні нив; Блакить очей горить із-під дугастих брів. Вузьке чоло її пов’язкою вповите (Зеров, Вибр. Словник української мови в 11 томах