упоєний

упо́єний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упоєний — УПО́ЄНИЙ (ВПО́ЄНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до упої́ти. Целя, упоєна тим блиском, тим теплом, тою фізичною розкішшю життя, весни і молодості, всміхнута і рум'яна (І. Франко); Ми впали несподівано, мов блискавка, на голови упоєних своєю перемогою панів (Я. Словник української мови у 20 томах
  2. упоєний — (впоєний), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до упоїти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. упоєний — УПО́ЄНИЙ (ВПО́ЄНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до упої́ти. Целя, упоєна тим блиском, тим теплом, тою фізичною розкішшю життя, весни і молодості, всміхнута і рум’яна (Фр. Словник української мови в 11 томах