упоєний
упо́єний
(впоєний), -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до упоїти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упоєний — упо́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- упоєний — УПО́ЄНИЙ (ВПО́ЄНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до упої́ти. Целя, упоєна тим блиском, тим теплом, тою фізичною розкішшю життя, весни і молодості, всміхнута і рум'яна (І. Франко); Ми впали несподівано, мов блискавка, на голови упоєних своєю перемогою панів (Я. Словник української мови у 20 томах
- упоєний — УПО́ЄНИЙ (ВПО́ЄНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до упої́ти. Целя, упоєна тим блиском, тим теплом, тою фізичною розкішшю життя, весни і молодості, всміхнута і рум’яна (Фр. Словник української мови в 11 томах