урочище
уро́чище
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- урочище — див. низовина Словник синонімів Вусика
- урочище — Займань, місцина Словник чужослів Павло Штепа
- урочище — УРО́ЧИЩЕ (ВРО́ЧИЩЕ), а, с. 1. Те, що становить природну межу (яр, гора і т. ін.). Мар'ян підходить до самого Бугу, звідси рівними кроками починає міряти панське поле .. Словник української мови у 20 томах
- урочище — (врочище), -а, с. 1》 Те, що становить природну межу (яр, гора і т. ін.). 2》 Ділянка, яка вирізняється серед навколишньої місцевості природними ознаками (ліс серед поля, лука, болото серед лісу і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- урочище — УРО́ЧИЩЕ (ВРО́ЧИЩЕ), а, с. 1. Те, що становить природну межу (яр, гора і т. ін.). Мар’ян підходить до самого Бугу, звідси рівними кроками починає міряти панське поле.. Словник української мови в 11 томах
- урочище — Урочище, -ща с. 1) Урочище. К. ЧР. 257. 2) см. уроки. Словник української мови Грінченка