1. Великий тлумачний словник сучасної мови

урочище

уро́чище

(врочище), -а, с.

1》 Те, що становить природну межу (яр, гора і т. ін.).

2》 Ділянка, яка вирізняється серед навколишньої місцевості природними ознаками (ліс серед поля, лука, болото серед лісу і т. ін.).

Заповідне урочище — відокремлені цілісні ландшафти, що мають важливе наукове, природоохоронне й естетичне значення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урочище — уро́чище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. урочище — див. низовина Словник синонімів Вусика
  3. урочище — Займань, місцина Словник чужослів Павло Штепа
  4. урочище — УРО́ЧИЩЕ (ВРО́ЧИЩЕ), а, с. 1. Те, що становить природну межу (яр, гора і т. ін.). Мар'ян підходить до самого Бугу, звідси рівними кроками починає міряти панське поле .. Словник української мови у 20 томах
  5. урочище — УРО́ЧИЩЕ (ВРО́ЧИЩЕ), а, с. 1. Те, що становить природну межу (яр, гора і т. ін.). Мар’ян підходить до самого Бугу, звідси рівними кроками починає міряти панське поле.. Словник української мови в 11 томах
  6. урочище — Урочище, -ща с. 1) Урочище. К. ЧР. 257. 2) см. уроки. Словник української мови Грінченка