фіксатив

фіксати́в

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фіксатив — ФІКСАТИ́В, у, ч., спец. Розчин безбарвної смоли в ефірі, спирті або бензині, яким покривають малюнки (виконані олівцем, вуглем і т. ін.) та креслення, щоб вони не псувалися; розчин, що закріплює фарби. Словник української мови у 20 томах
  2. фіксатив — -у, ч., спец. Розчин безбарвної смоли в ефірі, спирті чи бензині, яким покривають малюнки та креслення, щоб вони не псувалися; розчин, що закріплює фарби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фіксатив — фіксати́в (від франц. fixatif – закріплюючий) розчин безбарвної смоли в ефірі, спирті або бензині, що служить для закріплення малюнків, виконаних легкосипкими матеріалами (олівцем, вуглем тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
  4. фіксатив — ФІКСАТИ́В, у, ч., спец. Розчин безбарвної смоли в ефірі, спирті або бензині, яким покривають малюнки (виконані олівцем, вуглем і т. ін.) та креслення, щоб вони не псувалися; розчин, що закріплює фарби. Словник української мови в 11 томах