хвіть

хвіть

вигук

незмінювана словникова одиниця

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвіть — див. тікати; хап Словник синонімів Вусика
  2. хвіть — ХВІТЬ, виг., розм. 1. Те саме, що фіть. – А де гроші? – Хвіть! – свиснув Іван (Сл. Б. Грінченка). 2. у знач. пред. Те саме, що хвать. Хвіть відра! – і собі побігла по воду (Сл. Б. Грінченка); // Уживається для позначення швидкого, різкого руху, удару. Словник української мови у 20 томах
  3. хвіть — виг., розм. 1》 Те саме, що фіть. 2》 у знач. присудк. сл. Те саме, що хвать. || Уживається для позначення швидкого, різкого руху, удару. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хвіть — ХВІТЬ, виг., розм. 1. Те саме, що фіть. — А де гроші? — Хвіть! — свиснув Іван (Сл. Гр.). 2. у знач. присудк. сл. Те саме, що хвать. Хвіть відра! — і собі побігла по воду (Сл. Гр.); // Уживається для позначення швидкого, різкого руху, удару. Словник української мови в 11 томах
  5. хвіть — Хвіть! меж. 1) Подражаніе свисту, фюить! А де гроші? — Хвіть! — свиснув Іван. Грин. II 223. Що ж тут на світі робити? Хвіть-хвіть! Кв. 2) Хвать. Хвіть відра! — і собі побігла по воду. Мир. Пов. І. 124. Словник української мови Грінченка