1. Орфографічний словник української мови

хобот

хо́бот

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хобот — див. НІС, (гармати) р. люфа, О. тіло, сов. ствол, жерло, хоботок Словник синонімів Караванського
  2. хобот — ХО́БОТ, а, ч. 1. Витягнута рухома носова частина морди в слонів та деяких інших тварин, що служить для дихання, нюхання, дотику й хапання. Найхарактерніший орган у слонів – це великий хобот, який звисає з передньої частини голови (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. хобот — А, ч. Ніс. У нього гарний орлиний хобот. Словник сучасного українського сленгу
  4. хобот — (-а) ч.; 1. крим. Ніс. БСРЖ, 650; СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 496. 2. тюр.; жарт.-ірон. Великий строк тюремного ув'язнення. БСРЖ, 650; СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 496. Словник жарґонної лексики української мови
  5. хобот — -а, ч. 1》 Витягнута рухома носова частина морди у слонів і деяких інших тварин, що служить для дихання, нюхання, дотику й хапання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хобот — Хо́бот, -та; -боти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. хобот — ХО́БОТ, а, ч. 1. Витягнута рухома носова частина морди в слонів та деяких інших тварин, що служить для дихання, нюхання, дотику й хапання. Найхарактерніший орган у слонів — це великий хобот, який звисає з передньої частини голови (Зоол. Словник української мови в 11 томах
  8. хобот — Зовнішній брус, яким можна повернути вітряк таким чином, щоб крила спрямовувались проти вітру (синонім — воротило). Архітектура і монументальне мистецтво