хобот
А, ч. Ніс. У нього гарний орлиний хобот.
∗∗∗
Ів, мн.
1. Турботи, проблеми. Як дістали ці постійні хоботи про сім'ю, роботу, гроші...
2. Хвилювання, суєтність. Що за хоботи? Поставте на стіл печиво і чай — цього цілком достатньо.
Джерело:
Словник сучасного українського сленгу
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хобот — хо́бот іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- хобот — див. НІС, (гармати) р. люфа, О. тіло, сов. ствол, жерло, хоботок Словник синонімів Караванського
- хобот — ХО́БОТ, а, ч. 1. Витягнута рухома носова частина морди в слонів та деяких інших тварин, що служить для дихання, нюхання, дотику й хапання. Найхарактерніший орган у слонів – це великий хобот, який звисає з передньої частини голови (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- хобот — (-а) ч.; 1. крим. Ніс. БСРЖ, 650; СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 496. 2. тюр.; жарт.-ірон. Великий строк тюремного ув'язнення. БСРЖ, 650; СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 496. Словник жарґонної лексики української мови
- хобот — -а, ч. 1》 Витягнута рухома носова частина морди у слонів і деяких інших тварин, що служить для дихання, нюхання, дотику й хапання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хобот — Хо́бот, -та; -боти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хобот — ХО́БОТ, а, ч. 1. Витягнута рухома носова частина морди в слонів та деяких інших тварин, що служить для дихання, нюхання, дотику й хапання. Найхарактерніший орган у слонів — це великий хобот, який звисає з передньої частини голови (Зоол. Словник української мови в 11 томах
- хобот — Зовнішній брус, яким можна повернути вітряк таким чином, щоб крила спрямовувались проти вітру (синонім — воротило). Архітектура і монументальне мистецтво