цокотати
цокота́ти
дієслово недоконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цокотати — див. дзвеніти; звучати; цокати Словник синонімів Вусика
- цокотати — ЦОКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, ЦОКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. 1. чим, об що, по чому і без дод. Підсил. до цо́кати¹. Аж ось чую – шамотить [Параска] босими ногами і стиха цокоче склянкою на блюдці... Словник української мови у 20 томах
- цокотати — -очу, -очеш і цокотіти, -очу, -отиш, недок. 1》 чим, об що, по чому і без додатка. Підсил. до цокати I. 2》 Видавати короткі дзвінкі звуки (про птахів, комах і т. ін.). 3》 розм. Говорити швидко, не вгаваючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цокотати — цокоті́ти (цокота́ти, цо́кати) зуба́ми. Тремтіти від холоду, страху і т. ін. — Ну, вже ж для гостей напалять! — відказав пан Турковський.— А завтра будемо зубами цокотіти,— вкинула прикро Надя (Леся Українка); — Лишенько! Хоча б у двері не добивалося!... Фразеологічний словник української мови
- цокотати — ТОРОХТІ́ТИ розм. (швидко, скоромовкою і перев. голосно говорити, розмовляти), ТОРОХКОТА́ТИ (ТОРОХКОТІ́ТИ) підсил. розм., ТРІЩА́ТИ розм., ТРІСКОТАТИ (ТРІСКОТІ́ТИ) підсил. розм., ТЕРКОТА́ТИ (ТЕРКОТІ́ТИ) розм., ЦОКОТА́ТИ (ЦОКОТІ́ТИ) розм., ТАРАБА́НИТИ розм. Словник синонімів української мови
- цокотати — Цокота́ти, -кочу́, -ко́чеш, -ко́чуть, не цокочи́, не -кочі́ть і цокоті́ти, -кочу́, -коти́ш, -котя́ть, не цокоти́, -коті́ть або сокота́ти, сокоті́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- цокотати — ЦОКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ЦОКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. 1. чим, об що, по чому і без додатка. Підсил. до цо́кати¹. Аж ось чую — шамотить [Параска] босими ногами і стиха цокоче склянкою на блюдці… (Мирний, IV, 1955, 356)... Словник української мови в 11 томах
- цокотати — Цокотати, -чу, -чеш, цокотіти, -чу, -тиш гл. 1) = цокати. Дріжить, як мокрий хірт, зубами, знай, цокоче. Греб. 385. 2) Стрекотать. На моїй дерезі тільки цвірінькають горобці та цокотять сороки. Левиц. І. 119. 3) Говорить быстро, высокими нотами. Словник української мови Грінченка