чай

Значення в інших словниках

1. чай — ЧАЙ, ю, ч. 1. Південна вічнозелена багаторічна рослина (дерево або кущ) родини чайних, із висушеного і спеціально обробленого листя якої приготовляють ароматний напій. Словник української мови у 20 томах
2. чай — -ю, ч. 1》 Південна вічнозелена рослина (дерево або кущ), із висушеного і спеціально обробленого листя якої приготовляють ароматний напій. 2》 Висушене і спеціально оброблене листя цієї рослини, яке вживається для приготування ароматного напою. Зелений чай. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чай — Вічнозелені дерева й кущі родини чайних; наркотична рослина; кущ вис. до 5 м — ч. китайський, або дерево — ч. асамський (ч. індійський), часто вважають за видозміну ч. китайського, та їхні гібриди: ч. грузинський... Універсальний словник-енциклопедія
4. чай — на чай, зі сл. дава́ти, оде́ржувати і под. Гроші як винагорода за дрібні послуги (офіціантові, швейцарові і т. ін.). — Тю, дурна!. Подаси панові шубу абощо, то й на чай получиш (дістанеш) (В. Фразеологічний словник української мови
5. чай — Чай, ча́ю, ча́єві, ча́єм, у ча́ї і у чаю́; чаї́, чаї́в, чая́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. чай — ЧАЙ, ю, ч. 1. Південна вічнозелена рослина (дерево або кущ), із висушеного і спеціально обробленого листя якої приготовляють ароматний напій. Словник української мови в 11 томах
7. чай — Чай, ча́ю м. Чай. Чай пити. Рудч. Ск. Т. 33. Словник української мови Грінченка