чай
Вічнозелені дерева й кущі родини чайних; наркотична рослина; кущ вис. до 5 м — ч. китайський, або дерево — ч. асамський (ч. індійський), часто вважають за видозміну ч. китайського, та їхні гібриди: ч. грузинський, ч. цейлонський; вирощують на плантаціях переважно в районах з тропічним кліматом, з листя ч. отримують товарний продукт ч., з якого виготовляють настій, що теж називається ч.; відомий за 2000 років до н.е. 
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чай — ЧАЙ, ю, ч. 1. Південна вічнозелена багаторічна рослина (дерево або кущ) родини чайних, із висушеного і спеціально обробленого листя якої приготовляють ароматний напій. Словник української мови у 20 томах
- чай — чай іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- чай — -ю, ч. 1》 Південна вічнозелена рослина (дерево або кущ), із висушеного і спеціально обробленого листя якої приготовляють ароматний напій. 2》 Висушене і спеціально оброблене листя цієї рослини, яке вживається для приготування ароматного напою. Зелений чай. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чай — на чай, зі сл. дава́ти, оде́ржувати і под. Гроші як винагорода за дрібні послуги (офіціантові, швейцарові і т. ін.). — Тю, дурна!. Подаси панові шубу абощо, то й на чай получиш (дістанеш) (В. Фразеологічний словник української мови
- чай — Чай, ча́ю, ча́єві, ча́єм, у ча́ї і у чаю́; чаї́, чаї́в, чая́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чай — ЧАЙ, ю, ч. 1. Південна вічнозелена рослина (дерево або кущ), із висушеного і спеціально обробленого листя якої приготовляють ароматний напій. Словник української мови в 11 томах
- чай — Чай, ча́ю м. Чай. Чай пити. Рудч. Ск. Т. 33. Словник української мови Грінченка