чай

ЧАЙ, ю, ч.

1. Південна вічнозелена багаторічна рослина (дерево або кущ) родини чайних, із висушеного і спеціально обробленого листя якої приготовляють ароматний напій.

Чай – вологолюбна рослина, його вирощують у східній частині Гімалайських передгір'їв, а також на приморських схилах Східних і Західних Гат, де буває багато опадів, а температура повітря не дуже висока (з навч. літ.);

Квітки чаю дуже нагадують за формою камелію, але вони набагато менші за розмірами [..] (з газ.);

// Листя, цвіт рослини як сировина.

Заготівля чаю.

2. Висушене і спеціально оброблене листя цієї рослини, що вживається для приготування ароматного напою.

Шили [вони] з того шмаття маненькі торбиночки і накладали в них всякі принесені з собою речі: пачечки з тютюном, теплі шкарпетки, чай і цукор (Ю. Смолич);

Нам давали на пайок такий пресований чай у плитках (О. Донченко);

* У порівн. Прив'ялене сіно пахне, як чай (С. Чорнобривець).

3. Ароматний напій (перев. гарячий), приготований з чаю.

Турн, по воєнному звичаю, З горілкою напившись чаю, Сказать попросту, п'яний спав (І. Котляревський);

Змерзлий на ґанку майор охоче повернувся в кімнату і, щоб зогрітися, взяв склянку гарячого чаю, долив його ромом і одразу перехилив у горло (З. Тулуб);

Чай, щоб ви знали, в'яже ясна. Ополониченко потім рота не розтулить (А. Крижанівський);

// Напій, настояний на листі, квітках або подрібнених стеблах деяких запашних рослин, що вживається замість настою цієї рослини, а також використовується як лікувальний засіб..

На столі вже стояли паруючі млинці і чай, настояний на м'яті (М. Чабанівський);

Чай, виготовлений з квітів глоду, при тривалому вживанні знижує кров'яний тиск (з наук. літ.).

4. перен. Те саме, що чаюва́ння.

На чай вечірній запрохав я того черця, що стрів мене вкраїнським привітанням (М. Коцюбинський);

Голосний тут залунав дзвінок: на осоружний скликають чай (П. Тичина).

(1) Грудни́й чай – напій, що вживають під час застуди.

Грудний чай при простуді: кореня алтею – 40 г, кореня солодцю – 15 г, листя мати й мачухи – 20 г, квіток коров'яку та плодів фенхеля – по 10 г (з наук.-попул. літ.);

Запро́шувати / запроси́ти на чай див. запро́шувати;

(2) За ча́єм – під час чаювання.

Всі за чаєм сиділи й розмову Про любов між собою вели (Леся Українка);

І за чаєм він думав, що Вірненькому треба придбати збрую і перевести до нового станка, бо це виїзний кінь (Григорій Тютюнник);

(3) Зеле́ний чай – різновид гіркуватого на смак чаю, що дає зеленувато-жовтуватий, дуже запашний настій;

(4) Ниркови́й чай – напій, що вживається як лікувальний засіб при захворюваннях нирок.

Скажімо, коли у хворого виразкою шлунка або дванадцятипалої кишки додалася гіпертонія, йому слід приписати глід, нирковий чай, календулу, дев'ясил, череду, сушеницю (з наук.-попул. літ.);

(5) Черво́ний чай – байховий чай, одержаний шляхом обжарювання недоферментованого чайного листа;

(6) Чо́рний чай – байховий чай, одержаний шляхом зав'ялювання та ферментації чайного листа.

△ (7) Ба́йховий чай – сорт розсипного, непресованого чаю.

Чорний байховий чай характеризується пропорційним вмістом кофеїну, таніну, ефірних масел (з газ.).

◇ (8) На чай, зі сл. давати, одержувати і т. ін. – гроші як винагорода за дрібні послуги (офіціантові, швейцарові і т. ін.).

Давав [Анатоль] на чай швейцарові, коли приходила завуальована висока дама (Я. Качура);

– Преса пише, що один таксист відмовився брати на чай! (А. Крижанівський);

– Тю, дурна! Подаси панові шубу абощо, то й на чай получиш [дістанеш] (В. Винниченко).