1. Орфографічний словник української мови

шиїзм

шиї́зм

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шиїзм — ШИЇ́ЗМ, у, ч. Напрям в ісламі, що визнає коран, але заперечує суну і сунітських халіфів; протилежне сунізм. Шиїзм виник у VІІ ст. н. д. в Арабському халіфаті (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. шиїзм — -у, ч. Напрям в ісламі, що визнає Коран, але заперечує суну і сунітських халіфів; прот. сунізм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шиїзм — (від араб. ши’а – група прибічників) один з двох основних (поряд з сунізмом) напрямів, що існують в ісламі. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. шиїзм — ШИЇ́ЗМ, у, ч. Напрям в ісламі, що визнає коран, але заперечує суну і сунітських халіфів; протилежне сунізм. Словник української мови в 11 томах