шиїзм
шиї́зм
-у, ч.
Напрям в ісламі, що визнає Коран, але заперечує суну і сунітських халіфів; прот. сунізм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шиїзм — ШИЇ́ЗМ, у, ч. Напрям в ісламі, що визнає коран, але заперечує суну і сунітських халіфів; протилежне сунізм. Шиїзм виник у VІІ ст. н. д. в Арабському халіфаті (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- шиїзм — шиї́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- шиїзм — (від араб. ши’а – група прибічників) один з двох основних (поряд з сунізмом) напрямів, що існують в ісламі. Словник іншомовних слів Мельничука
- шиїзм — ШИЇ́ЗМ, у, ч. Напрям в ісламі, що визнає коран, але заперечує суну і сунітських халіфів; протилежне сунізм. Словник української мови в 11 томах