1. Орфографічний словник української мови

шкребок

шкребо́к

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкребок — ШКРЕБО́К, бка́, ч. 1. Пристрій, пристосування, зроблене з пластинки (перев. металевої) та держака, що використовують для зрізання, зчищання чого-небудь; // Лопатка з ручкою для зчищання льоду. 2. спец. Словник української мови у 20 томах
  2. шкребок — -бка, ч. 1》 Пристрій, пристосування, зроблене з пластинки (перев. металевої) та держака, що використовується для зрізання, зчищання чого-небудь. || Лопатка з ручкою для зчищання льоду. 2》 спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шкребок — КІВШ (дерев'яний черпак для набирання зерна, борошна тощо), КОРЯ́К, КО́РЕЦЬ, СОВО́К, ШПО́ЛА діал. (лопатка із загнутими вгору бічними краями); ШКРЕБО́К (великий з ріжучим краєм). Словник синонімів української мови
  4. шкребок — ШКРЕБО́К, бка́, ч. 1. Пристрій, пристосування, зроблене з пластинки (перев металевої) та держака, що використовується для зрізання, зчищання чого-небудь; // Лопатка з ручкою для зчищання льоду. 2. спец. Словник української мови в 11 томах