шкребок
КІВШ (дерев'яний черпак для набирання зерна, борошна тощо), КОРЯ́К, КО́РЕЦЬ, СОВО́К, ШПО́ЛА діал. (лопатка із загнутими вгору бічними краями); ШКРЕБО́К (великий з ріжучим краєм). Хто що дасть — хто лиху сорочечку, юпчину, хто коряк якого хліба (Панас Мирний); По двох днях зять старого скупаря привіз докторові корець пшениці (О. Маковей); Він згадував, як дядько діставав совок борошна й сипав йому в торбу, боячись розпилити хоч одну порошину (І. Микитенко); — Це, — пояснює він, — шкребок. Його треба час від часу спускати на вибій свердловини і піднімати догори (з газети).
СКРЕБНИ́ЦЯ (ШКРЕБНИ́ЦЯ) (металева щітка для чищення коней), СКРЕБЛО́, ШКРЕБО́К, ГРЕБЛИ́ЦЯ діал., ГРЕ́БЛО́ діал., ЗГРЕ́БЛО діал. Омелян Кирилович показав, як треба чистити лошат, і потім дав кожному школяреві по скребниці (І. Багмут); Батько його.. робив у радгоспній майстерні шкребниці та залізні щітки для ферм (О. Гончар); Хлопчики старанно чистили партизанських коней.. — Ось сам би взяв скребло та й пройшовся б разок (Ю. Збанацький); Давайте перше згребла покупуємо (В. Кучер).
Значення в інших словниках
- шкребок — ШКРЕБО́К, бка́, ч. 1. Пристрій, пристосування, зроблене з пластинки (перев. металевої) та держака, що використовують для зрізання, зчищання чого-небудь; // Лопатка з ручкою для зчищання льоду. 2. спец. Словник української мови у 20 томах
- шкребок — шкребо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- шкребок — -бка, ч. 1》 Пристрій, пристосування, зроблене з пластинки (перев. металевої) та держака, що використовується для зрізання, зчищання чого-небудь. || Лопатка з ручкою для зчищання льоду. 2》 спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шкребок — ШКРЕБО́К, бка́, ч. 1. Пристрій, пристосування, зроблене з пластинки (перев металевої) та держака, що використовується для зрізання, зчищання чого-небудь; // Лопатка з ручкою для зчищання льоду. 2. спец. Словник української мови в 11 томах