1. Великий тлумачний словник сучасної мови

шкребок

шкребо́к

-бка, ч.

1》 Пристрій, пристосування, зроблене з пластинки (перев. металевої) та держака, що використовується для зрізання, зчищання чого-небудь.

|| Лопатка з ручкою для зчищання льоду.

2》 спец. Великий совок із ріжучим краєм для вибирання ґрунту та сипких матеріалів; ківш.

3》 рідко. Те саме, що скребниця. Чистити коня шкребком.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкребок — ШКРЕБО́К, бка́, ч. 1. Пристрій, пристосування, зроблене з пластинки (перев. металевої) та держака, що використовують для зрізання, зчищання чого-небудь; // Лопатка з ручкою для зчищання льоду. 2. спец. Словник української мови у 20 томах
  2. шкребок — шкребо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. шкребок — КІВШ (дерев'яний черпак для набирання зерна, борошна тощо), КОРЯ́К, КО́РЕЦЬ, СОВО́К, ШПО́ЛА діал. (лопатка із загнутими вгору бічними краями); ШКРЕБО́К (великий з ріжучим краєм). Словник синонімів української мови
  4. шкребок — ШКРЕБО́К, бка́, ч. 1. Пристрій, пристосування, зроблене з пластинки (перев металевої) та держака, що використовується для зрізання, зчищання чого-небудь; // Лопатка з ручкою для зчищання льоду. 2. спец. Словник української мови в 11 томах