1. Орфографічний словник української мови

яріти

ярі́ти 1

дієслово недоконаного виду

лютувати

ярі́ти 2

дієслово недоконаного виду

світити

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. яріти — див. блищати; горіти; сердитися Словник синонімів Вусика
  2. яріти — ЯРІ́ТИ¹, і́є, недок. Випромінювати яскраве світло або виділятися перев.червоним кольором; пломеніти. Темнота груба обгорнула їх. Лиш каганець в руці таємничого чоловіка світився і ярів ще живіше, ще ясніше... (І. Словник української мови у 20 томах
  3. яріти — I -іє, недок. Випромінювати яскраве світло або вирізнятися білизною, яскравими барвами. || Яскраво зеленіти. II -ію, -ієш, недок., розм. Те саме, що яритися II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. яріти — БУШУВА́ТИ (про стихійні явища — діяти, виявлятися дуже бурхливо, з великою руйнівною силою), БУРХА́ТИ, ВИРУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИСЯ, БУЯ́ТИ рідше, БІСИ́ТИСЯ підсил., БІСНУВА́ТИСЯ підсил., ЛЮТУВА́ТИ підсил., ЛЮТУВА́ТИСЯ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. яріти — ЯРІ́ТИ¹, і́є, недок. Випромінювати яскраве світло або виділятися білизною, яскравими барвами. Темнота груба обгорнула їх. Лиш каганець в руці таємничого чоловіка світився і ярів ще живіше, ще ясніше… (Фр. Словник української мови в 11 томах
  6. яріти — Яріти, ярію, -єш гл. Сверкать, блистать. Фр. (Желех.). Дві зіроньки яріли алмазом уночі. Млак. 28. Словник української мови Грінченка