яріти
ярі́ти
I -іє, недок.
Випромінювати яскраве світло або вирізнятися білизною, яскравими барвами.
|| Яскраво зеленіти.
II -ію, -ієш, недок., розм.
Те саме, що яритися II.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- яріти — див. блищати; горіти; сердитися Словник синонімів Вусика
- яріти — ЯРІ́ТИ¹, і́є, недок. Випромінювати яскраве світло або виділятися перев.червоним кольором; пломеніти. Темнота груба обгорнула їх. Лиш каганець в руці таємничого чоловіка світився і ярів ще живіше, ще ясніше... (І. Словник української мови у 20 томах
- яріти — ярі́ти 1 дієслово недоконаного виду лютувати ярі́ти 2 дієслово недоконаного виду світити розм. Орфографічний словник української мови
- яріти — БУШУВА́ТИ (про стихійні явища — діяти, виявлятися дуже бурхливо, з великою руйнівною силою), БУРХА́ТИ, ВИРУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИСЯ, БУЯ́ТИ рідше, БІСИ́ТИСЯ підсил., БІСНУВА́ТИСЯ підсил., ЛЮТУВА́ТИ підсил., ЛЮТУВА́ТИСЯ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- яріти — ЯРІ́ТИ¹, і́є, недок. Випромінювати яскраве світло або виділятися білизною, яскравими барвами. Темнота груба обгорнула їх. Лиш каганець в руці таємничого чоловіка світився і ярів ще живіше, ще ясніше… (Фр. Словник української мови в 11 томах
- яріти — Яріти, ярію, -єш гл. Сверкать, блистать. Фр. (Желех.). Дві зіроньки яріли алмазом уночі. Млак. 28. Словник української мови Грінченка