ізохронізм

Значення в інших словниках

1. ізохронізм — ІЗОХРОНІ́ЗМ, у, ч. 1. Одночасність, однаковий проміжок часу між двома явищами; рівночасність. Ілюстрацією до закону ізохронізму можуть слугувати спостереження за дією кураре на м'язову тканину (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
2. ізохронізм — • ізохронізм (від грец. ίσος — рівний, однаковий і χρόνος — час) - рівночасність, рівнотривалість рядків у вірші; поділ вірша на групи, рівні за часом вимови. Як ритмічний принцип застосовувався в антич. Українська літературна енциклопедія
3. ізохронізм — -у, ч. 1》 Збіг у часі. 2》 Однакова тривалість звучання одиниць мови. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ізохронізм — ізохроні́зм (від ізо... і грец. χρόνος – час) рівночасність; поділ вірша на ритмічні відрізки, рівні між собою за кількістю часу, потрібного для читання їх. За принципом І. побудовані античне віршування, метрика ряду східних поезій. Словник іншомовних слів Мельничука
5. ізохронізм — Ізохроні́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)