ані

(ані́) на півмізи́нця, перев. із запереч. Зовсім, абсолютно. Я, добродію, артист, перш усього артист, і не схибив я перед українським театром ані на півмізинця… (Збірник про М. Кропивницького).

ані́ (ні) ве́рша ані́ (ні) ворі́тниця. Позбавлений здорового глузду; безглуздий, необдуманий. — Ти й сам, Матвію, скільки й знаю тебе, не ходив у очкурах, а в Морозенка Степана шив штани. То до чого й плести отаке — ні верша ані ворітниця (Іван Ле).

а́ні (ні) відхрести́тися, а́ні (ні) відмоли́тися від чого. Що-небудь обов’язково настане, здійсниться. Від смерті ані відхреститися, ані відмолитися (М. Номис).

ані́ (ні) га́дки (собі́ (, ані́ ду́мки)). 1. Хто-небудь нечутливий, байдужий до всього. Її наб’ють, а вона ні гадки! (Панас Мирний); Бачите, бачите, сусідо? Сидить собі і ні гадки, ані думки. Йому байдуже, що, може, і хату спалять, і хазяйство пограбують, і старцями по світу пустять (Григорій Тютюнник); // кому. Байдуже. Почав (горобчик) знов гуляти веселенько. Ні гадки йому (Леся Українка). 2. Зовсім не турбуватися про кого-, що-небудь, не згадувати кого-, що-небудь. Жде вже Ринця три неділі, ходить, сердиться, кричить,— ані гадки про весілля, Мирко чує все й мовчить (О. Маковей); Їм (панам) що? — четвертий каже.— Вони собі повбирались в управу, лущитимуть з нас грошики та й ані гадки (Панас Мирний); Усе, коли б собі та собі, а про сиріт та безталанних ні гадки! (Панас Мирний). 3. Ні про що не думати. П’яний заснув серед улиці, вид устромивши в болото, І — ані гадки: хропе, мов на м’яких подушках (В. Самійленко); Аниця ні гадки собі, йде та розповідає за пшеницю (Л. Мартович).

ані́ (ні) ка́пельки (кра́пельки). Ніскільки, анітрохи. — І вам не шкода було кидати свого добра? — спитала Христя. — Ані капельки,— одказала Марія спокійно (Панас Мирний); А жалості в нього (Грицька) — ні капельки (Панас Мирний).

а́ні (ні) рудо́ї ми́ші. 1. Нікого немає; зовсім безлюдно, порожньо. Навкруги — ані рудої миші (З усн. мови). 2. зі сл. нема́, не було́ і т. ін. Абсолютно нікого. — Ані рудої миші там немає,— привітно відповіла стара (В. Собко).

а́ні (ні) сли́хом (не) слиха́ти, а́ні (ні) ви́дом (у ві́чі) (не) вида́ти кого. Хто-небудь зник безслідно; про кого-небудь зовсім невідомо нічого. Зник чоловік десь безслідно, ані слихом слихати, ані видом не видати (З газети). не слиха́ти, ви́дом не вида́ти. От година по годині Стала упливати, А Якима не слихати, Видом не видати (С. Руданський). ні ви́дом вида́ти, ні сли́хом слиха́ти. Його ексцеленція приступив до стола з газетами .. Ов, а се що таке? Другого опозиційника, “Сінника Польського” ні видом видати, ні слихом слихати! (І. Франко).

(а́ні) ні сло́ва. Нічого не розказувати нікому, не промовляти нічого. Потім зібгав мокру хусточку і загорнув її в газету. — Навіщо? Пошепки спитала Наталка. — А щоб дехто не бачив,— моргнув він і насварив пальцем.— Дивись мені, ані слова (С. Журахович); Хотілося їй (мачусі) криків болю, лайки; оправдання своїх знущань, а дівка, мов на злість,— ні слова ніколи (Г. Хоткевич). ні сло́ва, ні півсло́ва. Уже Хома раз виніс, удруге, а Павло сидить курить і ні слова, ні півслова (Григорій Тютюнник). ні слівця́, ні півслівця́. — Живе собі жінка тихо, нікому ні слівця, ні півслівця (Григорій Тютюнник). а́ні слове́чка. — Ну, добре. Ти знаєш, Сузя, мені не вільно про се говорити. Я тобі скажу, а ти — гляди мені — ша! ані словечка нікому (М. Коцюбинський).

(а́ні) ні слу́ху, (а́ні) ні ду́ху про кого—що, від кого—чого і без додатка. Нічого невідомо про кого-, що-небудь. Узяли її (Парасчиного) Федора та як погнали (на війну), то аж уже третій рік ні слуху, ні духу! (Панас Мирний); Не добувши відпустки, кинулись молоді офіцери до поїзда, і відтоді од них — ні слуху, ні духу (О. Гончар); Одержала від нього лист із Києва, а потім ні слуху, ні духу (В. Минко); Поїхав той… ще улітку — і ні слуху, ні духу до самого Різдва (В. Дрозд); В магазині Ставропігійської книгарні… ані слуху, ані духу про неї (книжку віршів Глушкевича) (І. Франко); І більше про спорт — ані слуху, ні духу!.. Та ось діяча фізкультурного руху Зовуть звітувати в зал виконкому, Щоб дать йому перцю, сякому-такому! (С. Олійник). ні слу́ху, ні ві́сті. Од тьоті Елі нема ще ні слуху, ні вісті (Леся Українка). ні слу́ху, ні мо́ви. Вона зникла від нього… Гукнув (Ярослав) у безнадію пітьми. Ні слуху, ні мови (П. Загребельний).

а́ні руш. 1. Неможливо примусити кого-небудь вийти зі стану нерухомості. (Лев:) Той клятий Водяник!.. Я, наловивши риби, .. хотів на той бік передатися — а він вчепився цупко лапою за днище, та й ані руш! (Леся Українка); — Дорогою він (пес) витинав мені різні фортелі. Коли переходив трамвайну лінію, ліг на рейки і ані руш (Переклад С. Масляка). 2. Не можна примусити кого-небудь щось зробити; стояти на своєму. Різдво із хати, а старости в хату, та нічого з того не вийшло. Затялась дівка і ані руш (М. Коцюбинський). 3. Зовсім, нітрохи. (Пан Пшестшельський:) Ну, Оришко, а як же там твій чоловік? Здоров? (Оришка:) Ніби здоров і їсти хоче, а на ноги не зведеться ані руш (І. Франко); Жабі мовчки тримала вудку і все знизувала плечима. Врешті .. промовила: — Люсю, а чому ж у мене й досі ані руш не клює? (Олесь Досвітній).

без па́лиці (без бу́ка) і не підступа́й (заст. ані́ при́ступ) до кого і без додатка. Хто-небудь дуже гордовитий, пихатий, сердитий і т. ін. — А до Одарки так без палиці і не підступай.., нарядиться, напиндючиться, он яка пані! (Панас Мирний); — Е, до неї тепер без бука і не підступай,— додав ґазда. Спаніла так, що годі (М. Яцків); — І чого се, бабо, усі сердиті такі сьогодні? Сказано, без палиці ані приступ,— обізвавсь він до баби (Панас Мирний).

і (рідше ані́, на́віть) о́ком не моргну́ти. 1. Відразу зробити щось; не роздумувати, не вагатися. — Ти б допоміг? — Звичайно. І оком не моргнув би (З усн. мови). 2. Не звертати (не звернути) ніякої уваги на що-небудь; не (з)реагувати. Це й був той третій, .. що незадоволено скривився, коли їм не подали пива, в той час як інші й оком не моргнули (Л. Первомайський); Сухі хімічні формули, повз які звичайна людина пройде, навіть оком не моргнувши, у сталеварів викликали бурю найгостріших почуттів (В. Собко). 3. Впевнено вести, повести себе, приховуючи що-небудь. Певне, тільки тепер розшолопав, як по-дурному повівся. Мусив би й оком не моргнути, нічого, ніякої Лізи не знає й не відає (Я. Гримайло); — Так чуєш же, Маринко? Завтра ані оком не моргни, коли знайдуть у Андрія (В. Винниченко); Брехати треба буде для цього,— брехатиме. І оком не моргне (А. Головко); // Не відчувати ніяковості, не бентежитися. А він і оком не моргне, наче йому не первина сусіду з біди рятувати (І. Муратов). 4. Не поворухнутися, завмерти. А хитрая мишва так іноді морочить, Що треба буть мудрованим котом, Щоб висидіть, неначе неживому, І оком не моргнуть (Л. Глібов).

і (ані́) сло́ва (сло́вом) не пи́снути кому і без додатка. 1. Не видати якої-небудь таємниці, зовсім нічого не розповісти про щось. Усі .. замовкли. Про архієреїв ніхто вже й слова не писнув (І. Нечуй-Левицький); І я побожу (побожуся) й жінка моя, й діти мої, що я Борухові за ґрунт ані словом не писнув (Л. Мартович). 2. Зовсім нічого не сказати, не промовити; промовчати. Кулаки посипались на його (муляра) плечі .. Інші робітники, що бачили цілу ту справу, мовчки працювали, похилені над цеглою і закусуючи зуби. Ніхто з них не писнув ані слова (І. Франко).

і не приступа́йся (не приступа́й, не підхо́дь і т. ін.). 1. до кого і без додатка. Дуже гордий, сердитий і т. ін. Мотря думала теж про Галю. “Може, там така, що й не приступайся” (Панас Мирний); Гарна була дівка. А горда та пишна, що й не приступай (М. Коцюбинський). ані́ приступи́ти. Дивиться (Варка), наче зараз тебе з’їсть, не соливши, словами і січе, і руба, ані приступити… (Марко Вовчок). 2. до чого. Занедбаний, захаращений, майже непридатний. хоч і не приступа́йся. Колись новісінькі дощані ноші, тепер уквітчані недбайливими латками та наліпленими шарами цементу, лякали, хоч і не приступайся до них (Іван Ле).

(і (ні, ані́)) копі́йки (зла́маної (мі́дної, щерба́тої)) (ше́ляга) нема́ (нема́є, не було́) за душе́ю у кого і без додатка. Хто-небудь не має грошей, дуже бідний. — Куди я піду, коли в мене копійки нема за душею,— сказала Василина (І. Нечуй-Левицький); — Та що ж ви візьмете, коли в мене й копійки зламаної нема за душею! (М. Коцюбинський); — Віддай хоч попереду те, що винні зосталися.— Копійки мідної за душею немає, батюшка (Панас Мирний); Навіть у 1921 році, коли в нас люди орудували мільйонами, в дядька Володимира, як він казав, не було за душею і щербатої копійки (М. Стельмах); — Не клясти я тебе прийшла, я за своїм прийшла. Зглянься ти на Бога… Празник святий іде… Ти ж будеш і їсти, і пити, а тут за душею шеляга немає (Панас Мирний).

і (ні, ані́) (ла́маного (щерба́того, залі́зного і т. ін.)) шага́ (ше́ляга). 1. зі сл. не ма́ти, не да́ти, не взя́ти і т. ін. Зовсім нічого, ніяких грошей. (Тетяна:) Щаслива ти. (Настя:) Щаслива? Візьми, коли хочеш, собі моє щастя, я й ламаного шага не візьму за нього (М. Кропивницький); — Як же вмер (багатий крамар) і три його сини стали ділитися худобою, то в тій скрині й залізного шага не знайшли (О. Стороженко); (Юда:) Та що ж би розпочав я — голий-босий? Завести торг? Я ж ні шага не мав (Леся Українка); — Так і з людьми буває. За деякого на око ти й шеляга не дав би, а на ділі він гарний чоловік (Б. Лепкий); (Настя:) Не дали тобі ані шеляга (М. Кропивницький). 2. Зовсім немає грошей. — Туреччина вимагає, щоб ми їх (сорок мільйонів) сплатили, а в державній скарбниці — ані шеляга (З. Тулуб). в кише́ні ані́ шага́. — А вона непогане діло мені радить: грошей чортма, в кишені ані шага (І. Нечуй-Левицький).

(і (ні, ані́)) на волоси́ну (на во́лос). 1. перев. з дієсл., із запереч. Ніскільки, зовсім, нітрохи. Днів з п’ять ні на волосину не спала (хазяйка) (Панас Мирний); — А я цілу ніч ні на волос не спала й очей не стуляла через оцього вітрогона (І. Нечуй-Левицький). (і (ані́)) на волоси́нку (на волосо́к, на волосо́чок). — Він зроду ні пилинки не вкрав і на волосинку не збрехав (Г. Квітка-Основ’яненко); — Я гроші дам, та не дурно, бо й мене шкода... Тепер такий світ, що й на волосинку нема дурниці... Тепер комерція!.. (М. Коцюбинський); — Та що,— мовила баба,— вчорашньої ночі вона не могла заснути ані на волосок (І. Франко); — Не знаю, як уже я пережила ніченьку ту, що яка ж то здорова вона, та я ж і на волосочок не спала (А. Тесленко). 2. Трохи, зовсім мало. Уже перед світом на волосину зімкнула очі (Панас Мирний).

і (ні, а́ні) на йо́ту. Ніскільки, нітрохи, зовсім. А казав, що і на йоту не відступить від Святого Письма, хоч би його на рожні пекли, хоч би його тюрмували (І. Чендей); Стогнав він (двір) під напасницьким бичем, .. від різновірних мучився примар, на міліон (мільйон) часток він поділився і все ж він ні на йоту не змінився (Леся Українка); В успіхові .. Дерміцель не сумнівався ні на йоту (П. Гуріненко); Вишукувані слова чи терміни, якими б принадливими вони не були, ані на йоту не змінюють суті (З журналу).

і (ні, а́ні) на ма́кову роси́ну. Ніскільки, нітрохи; зовсім. У нього і на макову росину не було почуття гумору (І. Волошин); — А ти ніскілечки й не журишся? — Ані на макову росину (М. Стельмах).

ма́ти олі́ю (лій, рідше сма́лець і т. ін.) в голові́, жарт. Бути розумним, кмітливим, розсудливим і т. ін. От як може чоловік жити, коли має олію в голові! (М. Стельмах); Батько похвалив свого нащадка, що він має олію в голові, хоч син і не був у тому певен (В. Большак); Це ж треба мати в голові олію, щоб після цього вірити в святе (Л. Костенко); — Що ж там робиться? — хотів допитатись Мар’ян.— Коли маєш лій в голові, сам розчовпаєш,— відповів Лесь.— Іди, чоловіче (М. Стельмах). ма́ти олі́ї не тро́хи в голові́. Був він чоловік сердечний, у голові мав олії не трохи та й питущим не був (Є. Гуцало). ма́ти лій під чу́бом. — Не вчи ученого! — спогорда відповів Чорноволенко.— Самі під чубом лій маємо (М. Стельмах). ма́ти бага́то сма́льцю в голові́. Таке тоді (в революцію) в наших краях каламутилось, що багато смальцю в голові треба було мати, щоб щось розібрати (Л. Гроха). не ма́ти олі́ю в голові́ ані́ кри́хітки. — Ви такий старий чоловік, а в голові, бігме ж то, ну, ані крихітки олію не маєте (І. Франко).

не (ані́) під ша́пку кому. 1. Нескладний, неважкий, не обтяжливий; легкий. — Що то молоді та здорові. Їм усяка робота не під шапку… Хіба скажете, що вони ось зараз із поля вернулися? Ніколи в світі!.. (В. Кучер); З нею (сокирою) я так напрактикувався, що ніяка війна мені ані під шапку (О. Вишня). 2. Хто-небудь може легко справитися з кимсь. — А Наталка помінялася місцями з багатьма, полковники їй ані під шапку. Вона мати графа, графиня (В. Чумак).

не бра́тися / не взя́тися (і (ні, ані́)) за холо́дну во́ду, несхв. Нічого не робити; нічим не займатися. Поки бряжчали ще тітчині карбованці, було й за холодну воду не візьметься, думали, — навіки зледащіє людина (М. Коцюбинський);— Ну та нічого! — мріяла Стася,— ось тільки забагатіємо в Америці, я сама трьох наймичок матиму, за холодну воду не візьмусь (І. Муратов). і за холо́дну во́ду бра́тись. Її Катруся зросла білоручкою, мати не дозволяла їй і за холодну воду братись (Ю. Збанацький).

не ви́пустити (не пусти́ти) (ні (ані́, і)) па́ри з вуст. Затято мовчати, не сказати нічого. Горецький терпеливо усе вислухав, не випустив пари з вуст (М. Ю. Тарновський); Оперезав (курінний) кийком злодія по плечах. Той тільки моторошно здригнувся і, убгавши голову в плечі, зціпив зуби, не випустивши й пари з уст (С. Добровольський); І знову всі мовчать. Дивна річ — як тільки скаже він, Анкулія, слово, відразу западає тиша, ніхто й пари з вуст не пустить (М. Чабанівський); Запанувала мовчанка. А Наталка... Боже мій! Впустивши оторочки і голку, вона стояла край столу, смертельно бліда, не пустила й пари з уст (І. Багряний).

не дава́ти / не да́ти (і (ні, ані́)) кро́ку ступи́ти кому. Надмірно контролювати, опікати кого-небудь, позбавляючи свободи дій; постійно переслідувати когось, утримуючи в своїй залежності. Пригадалось мені, як я .. стратив “гарну” лекцію, полаявшись із псевдоінтелігентною родиною, бо там буквально не давали кроку мені ступити без цензорського підглядання (Г. Хоткевич). ступи́ти не да́ти. Почала братова знов мене допікати. Вже тепер і ступити мені не дасть..: та те не добре, та се не гаразд (Марко Вовчок).

(нема́ (не було́)) ані́ (ні, і) крови́нки в чому. Що-небудь дуже бліде (перев. про обличчя, губи і т. ін.). В губах не було ані кровинки, і вони тремтіли (І. Франко); Виснажлива хвороба зробила його якимось крихким, тендітним — в обличчі ні кровинки (О. Гончар); Двір наповнився дітьми з блідими лицями, в яких не було й кровинки (С. Чорнобривець). ні крови́ночки. Голівка спущена додолу, у лиці ні кровиночки, замість уст лиш чорна смужечка якась (Г. Хоткевич).

не ма́ти (ні (ані́)) найме́ншого розумі́ння про що. Зовсім не розбиратися в чому-небудь; не бути обізнаним з чимсь; нічого не знати про щось. (Енн:) Ви не маєте найменшого розуміння про хороший тон і ввічливість (В. Собко).

ні (а́ні́) сі́сти ні (а́ні́) ста́ти де. Скупчення кого-, чого-небудь; обмаль вільного місця, простору де-небудь. А як випав сніг, школи не можна було впізнати. Навалило стільки дітвори, що ані сісти ані стати, ніби у церкві на велике свято (У. Самчук).

ні бе ні ме, зневажл. 1. перев. зі сл. не зна́ти, не вмі́ти і под. Зовсім нічого. Не вміє ні бе ні ме (М. Номис); Що твої промови, Коли ти ні бе ні ме В правилах із мови (С. Олійник); Ні бе ні ме по-нашому не вміє, То правду кажучи, нема й надії (Олександр Олесь). ані́ бе ані́ ме. Ані бе ані ме не знає (Укр.. присл..). ні бе ні кукурі́ку. Хто ж не знає, що Мар’ян не тямив ні бе ні кукуріку, а це заглядає в книгу, ще й шепче щось (М. Стельмах). 2. в чому. Не розбиратися, не розумітися. — Я в цих орденах, ні в тодішніх, ні в теперішніх, і досі ні бе ні ме (Григорій Тютюнник); А я в цім ділі ні бе ні ме (В. Бабляк).

ні (рідше ані́) мур-му́р. 1. Нічого не говорити, мовчати. Петя при цих словах червонів і ні мур-мур (О. Ковінька); Раптом стало тихо, тихо. Всі ні мур-мур! (Д. Бузько); // Нічим себе не виявляти. — Ванько, племінничок.. Приїхав на Донбас..— і ні мур-мур. Висидів, вивчивсь, а тоді вже здумав про дядька (М. Рудь); // Ніяк не реагувати на що-небудь. — Мене зло розібрало — упрохувати її. Ти, кажу, по золоту ходитимеш, а вона ні мур-мур (Є. Гуцало); На вулиці всі хатки було вимазано.. в рожеве, а сонечко сиділо собі за горбком і ні мур-мур! — Ніби й не його це робота (Д. Бузько). 2. у чому і без додатка. Не розбиратися в чомусь, не знати зовсім, не вміти чогось. (Куць:) А ти читав? (Маруда:) Та дещо... (Куць:) А я ж — ані мур-мур! (Я. Мамонтов); Та вони в цьому питанні ні мур-мур (З усн. мови).

ні (ані́) в зуб (ного́ю), перев. зі сл. не зна́ти, не розумі́ти і т. ін.. Анітрохи, аніскільки, зовсім. Він математики ні в зуб не знає (Леся Українка); Все те був мій план, якого ти ні в зуб не розумієш (І. Франко); З людиною буває часто так, що, добре знаючи колишнього події, Вона сучасності ні в зуб не розуміє (М. Рильський); (Дудар:) Не з того кінця береш. Не розумієш української культури. (Книш:) Я? Не розумію? (Дудар:) Ані в зуб (І. Микитенко); // Зовсім не розумітися на чомусь. Я в латині — ні в зуб ногою (З газети).

ні (ані́) в ка́зці сказа́ти (розказа́ти), ні (ані́) перо́м описа́ти ((не) списа́ти), перев. зі словоспол. таки́й, що; так, що, фольк. 1. Надзвичайно гарний, вродливий; чудовий. — Там є така чудесна дитяча кімната, що ні в казці розказати, ні пером описати (Ф. Бурлака). (і) не (ні) сказа́ти (розказа́ти), (і) не (ні) списа́ти (ні написа́ти). Козак Чайченко, та такий вже хороший, та такий вже гарний — і не сказати, і не списати (Марко Вовчок). 2. Уживається для підкреслення високого ступеня вияву чого-небудь (перев. незвичайного). Що вже Ганна Антонівна мороки з ним (учнем) колись мали — ні в казці сказати, ні пером описати (Ю. Яновський); Ані в казці сказати, ні пером не списати, .. яка там знялась буча, на тій раді (О. Ільченко).

ні (ані́) гич. Зовсім нічого; ніскільки. — Пан обозний не знайшов там, де сильно сподівався, ані найменшої ознаки будь-якого скарбу, ані гич! (О. Ільченко).

ні (ані́) гу-гу́. 1. кому, про що і без додатка. Нічого не говорити; мовчати. — Кинь його, Оверку, к чорту! Та вмийся, .. і щоб ні гу-гу нікому! Чув? (А. Головко); Чоловічок дуже дивний. Він завжди мовчав, як пень: Ні гу-гу, анітелень (П. Глазовий); Повагавшися трохи, розповіла все про чоловіка, що в гречці їхній ховається. Дід замислився. Велів більш нікому — ні гу-гу (А. Головко); Зізнався я їй (Зіні) про нічного гостя і взяв з неї слово нікому про це ані гу-гу, навіть тітці (В. Логвиненко); // Нічого не могти сказати. ні гу, ні ме. Ні ґу, ні ме (такий) (Б. Грінченко); // без додатка. Не виявляти себе, затаїтися. І танки важко під заграву Пішли по м’ятому снігу, Де ворог ліг і ні гу-гу (А. Малишко); // Нема ніяких вістей від когось, звідкись. — Ждемо місяць, ждемо три місяці, ждемо півроку, ждемо рік — ні гу-гу! Мовчить.. (Ф. Маківчук). 2. до чого і без додатка. Нічого не робити, не братися до роботи. Нач (начальник) сім’ю на пляж повіз, .. А кріпильник — вдома… Другий день вже ні гу-гу й керівник дільниці (С. Олійник); На словах — як на органах, а як до діла — ані гу-гу! (Укр.. присл..); // перев. де, куди. Не виконувати чогось конче потрібного, не йти кудись і т. ін. Турн з серця скреготав зубами, Що в кріпості всі ні гу-гу; А стін не розіб’єш лобами (І. Котляревський); Діждали ми весни.. Сидять собі (люди) по садках.., а на поле ні гу-гу (Нар. опов.). 3. про що. Нічого не знати, не здогадуватися про щось. Юнона з Турном як шутила (жартувала), Еней про теє ні гу-гу; Бо на його туман пустила, Що був невидим нікому (І. Котляревський).

ні (ані́) да́ти ні взя́ти, ірон. Абсолютно точно, достеменно. Оксен Гамалія ні дать ні взять у свого батька вдався (Григорій Тютюнник); За ними ж ані дать ні взять Окружних їхало на конях пар із п’ять (І. Франко).

ні (ані́) до са́ка, ні (ані́) до бовта́. Ні до чого не здатний. Ані до сака, ані до бовта: дурень вічний (Укр.. присл..).

ні (ані́) за холо́дну во́ду. 1. Нічого не робити; нічим не займатися. Степанида пече-варе (варить) і біля корови, і біля кабана, і коноплі тіпа, а Горпина вже ні за холодну воду (Л. Яновська); — То ж десь, видно, щаслива твоя, синочку, ненька. А мої лобуряки — ні за холодну воду (Ю. Збанацький). 2. зі сл. взя́тися, із запереч. Ні за що. — Ті, кому треба було перекрити хату, запрошували Степана, обіцяли добру плату й харчі... Степан одказував їм одне: “Доки не проведу своїх лелек в ирій, не візьмуся ані за холодну воду! Мені лелек доглядати треба” (Григір Тютюнник).

ні (ані́, і) кри́хти (кри́шки), із запереч. не. Анітрохи, ніскільки, зовсім. Не міг ні крихти задрімать (І. Котляревський); — І тобі не жаль (коси) Соломіє? — Ані крихти .. Ріж! (М. Коцюбинський); За дітей своїх я й крихти не боюсь (І. Франко); Щодо панни Анелі, то я певний, що вона плаче десь по кутках. А мені її ані кришки не жалко (М. Коцюбинський). ані́ крихі́точки. (Ада (підходить і дивиться йому в вічі):) Невже у вас нема ані крихіточки прихильності до мене? (Мирослав Ірчан). ані́ кри́хточки. Марта не була на їх (батьків) схожа .. ані крихточки (Грицько Григоренко). ані́ кри́шечки. Одні утрати та утрати виводила перед нею (Марією) її споминка, а щастя та втіхи — ані кришечки (Панас Мирний).

ні (а́ні, і) на хвили́ну, із запереч. Зовсім, анітрохи. Гомін не вгавав ні на хвилину (Панас Мирний); Кожний напружено чекав різкого й гострого: “До зброї!”. І не було ані на хвилину спокою (В. Сосюра).

ні (ані́, і) ті́ні чого. Аніскільки, анітрохи; зовсім. Ні тіні незадоволення чи недовір’я до Вас у мене нема (З газети); Тепер знову ходжу за нею. Де вона — там і я невідступно. На британця — ані тіні уваги (М. Коцюбинський); На Северина Чорнохвоста не впало і тіні підозри (В. Сосюра); Майор Сербин глянув на Варвару — обличчя її, сумне й добре, не виказувало й тіні хвилювання (Л. Первомайський). хоча́ б тінь. Були в них (хуторян) в серці жалощі, хоча б тінь співчуття до цих слобожанських дітей? (О. Гончар).

ні (ані́) кро́ку. 1. чого. Зовсім, нітрохи. Пані їх (кріпаків) держала у якихсь приятелів своїх, бо в неї, окрім свого двору, не було ні садиби, ані кроку землі своєї (Марко Вовчок). 2. зі сл. наза́д. Не поступатися ні в чому, не відступати. Ми для того й вийшли на цю путь широку. Щоб іти вперед нам — і назад ні кроку (П. Тичина).

ні (ані́) ля́лечки. Немає жодної людини; абсолютно нікого. Густе, в гарячих прошвах марево приколисує спраглу потріскану землю. Навколо ні лялечки, всі жнивують в полі (М. Стельмах); Село спустіло. Ані лялечки (Є. Куртяк); Ані лялечки не видно! (Укр.. присл..); Степу, сонця кругом повнісінько. Вітерець лоскоче ковил-траву, колошкає полини, щоб вони дужче пахли. І ніде ані лялечки (Григір Тютюнник); А по дорозі, що йде до села, ані лялечки (В. Винниченко).

ні (ані́) па́ри з вуст (з уст, з ро́та). 1. Нічого не говорити, затято мовчати. Вона твого Павла перехоплює, а ти ні пари з вуст. Одріж їй так, щоб навік затямила (В. Кучер); Його (арештованого) вже носили на рядні, бо негоден був ходити... Він уже конав — але ні пари з уст (І. Багряний); Парубок ані пари з уст, тільки куди я не гляну, усе на його погляд очима спаду (Марко Вовчок); —Лука на те ані пари з уст: що правда, то правда, а правді кільця не вправиш — худа корова (Григір Тютюнник); Та Лисичка не дурна. Сидить у норі, ані пари з рота (І. Франко). ні па́ри з губи́. Стала (Мася) під грубою та й ні пари з губи, наче води в рот набрала (А. Свидницький). з уст ні па́ри. Вона все ходить, з уст ні пари. Широкий Дніпр не гомонить: Розбивши вітер чорні хмари, Ліг біля моря одпочить (Т. Шевченко). 2. про що і без додатка. Не розголошувати, не розказувати чого-небудь; утаювати. Давайте умовимось, про стороннє ні пари з уст (І. Цюпа); Зараз усе вам скажу, тільки присягніть,.. що ви про те нікому ні пари з уст (Переклад М. Лукаша); (Шостак:) Ти, Палажко, дивися: нікому ні пари з рота! (Я. Мамонтов). 3. рідко, зі сл. говори́ти, мо́вити і под., із запереч. Зовсім нічого. Поклонивсь (парубок дівці) звичайненько і ні пари з уст не мовить (Г. Квітка-Основ’яненко).

ні (ані́) пили́ни. Зовсім, абсолютно нічого немає. За чумаком добре жити, .. є що їсти, є що й пити .. Нічим борщу посолити, На оборі ні шерстини, .. А в коморі ні пилини (Укр. лір. пісні).

ні (ані́) при́ступу до кого. 1. Хтось не може бути подоланий, захоплений і т. ін.; надійно захищений. — Вже двічі набігали козаки, а нічого не вдіють: обіклалися боронами та засіками озеряни, і ні приступу до них (А. Головко). 2. Не можна побачити когось, зустрітися з кимсь; загордився хтось. — Оце вже Роман так замурується в своїй хатині з книжками, що до його (до нього) ані приступу! — говорила Соломія до матері (І. Нечуй-Левицький).

ні (ані́) пройти ні (ані́) прої́хати. 1. Не можна дістатися куди-небудь (перев. через розгрузлість ґрунтової дороги в дощі). Чи коли вщухне сльота-мряка? Земля роз’юшилась у непрохідне драговиння. Ані пройти ані проїхати (М. Понеділок). 2. Про велику кількість кого-, чого-небудь. — Такого вовка розплодилося, що ні проїхати лісом, ні пройти (Остап Вишня).

ні (ані́) сват ні (ані́) брат. Зовсім чужа людина. Він не був їм ані сват ані брат, лишень сидів з ними через город. Баба Дмитриха все носила йому обідати (В. Стефаник).

ні (ані́) туди́ ні (ані́) сюди́. У незмінному стані; нерухомо, не посуваючись. Минув тиждень, два, місяць. Справа стояла на місці — ні туди, ні сюди (В. Винниченко); — І закріпимо (верстат). Щоб ні туди йому, ні сюди (О. Донченко); І так патраючи та скубаючи себе зо всієї сили, вони (жінки) вперлися на місці — ані туди ані сюди і при тому вивискували, мов кобили, коли до них залицяються жеребці (У. Самчук).

ні (ані́) ця́точки (ця́ти). 1. Абсолютно нікого або нічого. (Гелен:) Касандро, се ж безумство! Річ видима: ахейський табор (табір) спорожнів; на морі ані човна, ні цяточки немає (Леся Українка); Село ніби спало.. Ніде на вулиці ні цяточки (А. Головко). ні цяти́ночки. Комин був білий, на йому не видно ні цятиночки (І. Нечуй-Левицький). 2. Зовсім, ніскільки. Я мовив: Сумний твій стан! Та з твоїми панами Я співчуття не маю ні цяти (І. Франко).

ні (ані́) чичи́рк, розм. Нічого не говорити, мовчати. Обіцянки не забувайте, Бо послі (після), чуєш, ні чичирк! (І. Котляревський); А про українсько-російські взаємини… Ні чичирк,— десь далеко від Ольги залунав той самий, що перед тим, знайомий голос (Ірина Вільде).

ні в тин ні (ані́) в воро́та. 1. Який нічого не вміє робити, ні на що не здатний. — А мій уже давно там (на війні), — сказав Духнович, батько якого був військовий лікар ..— Один оце я тільки — ні в тин ні в ворота (О. Гончар); // Не спроможний виконувати свої прямі обов’язки. Як працівник Матвій Нудота Ні в тин, як кажуть, ні в ворота (С. Воскрекасенко); І на якого біса отаких тримають там у наросвіті? Воно ж тобі — ні в тин ні в ворота (Ю. Збанацький). 2. Нікуди не годиться, зі сл. говори́ти таке́(, що), каза́ти, таке́(, що) і т. ін. Нап’ється (Довбня), то ще ляпне таке, що ні в тин ні в ворота! (Панас Мирний); Таке верзе — ні в тин ні в ворота (Ю. Шовкопляс); Коли керівник не бореться з розкраданням державної власності,— це вже, як кажуть, ні в тин ні в ворота (З журналу).

ні гроша́. Зовсім немає (про гроші, кошти і т. ін.). Бариша ні гроша, аби слово хороше (Укр.. присл..); // із запереч. Зовсім нічого. Не було ні гроша (З усн. мови). ані́ зла́маного гроша́. Зачинає жалуватися перед нею, що тепер тяжкі часи, немає при душі ані зламаного гроша (Л. Мартович).

ні кра́плі (крапли́ни) чого і без додатка. Анітрохи, ніскільки, зовсім. Вони все-таки мають людські ідеї, добрі заміри і ні краплі крутійства (Леся Українка); (Кряж:) Думаєш, я шкодую, що мене не обрали головою? Ні краплини (М. Зарудний). ані́ кра́пельки. — Мене мати жде: в нас же нема в діжці води ані крапельки (І. Нечуй-Левицький). ні крапли́ночки. — А якщо вона (народиться) — так само любитиму. Ні краплиночки не менше (П. Дорошко).

ні на гран чого і без додатка. Нічого, нітрохи, ніскільки. Мистецтво полягає в тому, щоб дати все необхідне, але ні на гран більше, інакше у нас або не лишиться ніякої поживи для фантазії, або ця фантазія виявиться пригніченою (З журналу); // перев. чого. Нема зовсім. Недоброзичливості чи там ще чогось ні на гран у неї, ні краплини (З журналу). ані́ гра́на. Ні пихи, ні хвастощів ані грана (О. Іваненко); // зі сл. нема́ або при дієслові із запереч. Зовсім. І гра́на. Як бачимо, в усіх цих розумуваннях нема й грана нового (З журналу).

ні на дрі́бку. Анітрохи, ніскільки. Він (Іван Дума) .. був переконаний, що перед Батьківщиною не згрішив ні на дрібку (В. Гжицький). ані дрі́бочки. (Камілла:) Невже ти так-таки зовсім, ані крихітки, ані дрібочки не любиш мене? (І. Франко).

(ні) перо́м не списа́ти (описа́ти) (ні сло́вом не сказа́ти) чого, фольк. 1. Хтось не може визначити, висловити надзвичайної вроди, краси кого-, чого-небудь. А що ті зачіси на голові, то й не списати пером які (Марко Вовчок); Ні пером не списати, ні словом не сказати тії несподіваної краси, якою до вас усміхнулася долина! (Панас Мирний). 2. який. Надзвичайно гарний, вродливий; чудовий. Дочка у неї була дуже вродлива — ні пером не списати, ні словом не сказати (З усн. мови). ні перо́м списа́ть, ні змалюва́ть. Ти в порі розквітлій, як картина, Ні пером списать, ні змалювать (М. Шеремет). не мо́жна сло́вом розказа́ти, а́ні перо́м описа́ти. Така була краса його (отамана) невиписанна.., що не можна словом розказати, ані пером описати (Марко Вовчок).

ні сі́ло ні (ані́) впа́ло (па́ло), перев. у знач. вставн. словосп. 1. Без будь-якої причини; безпідставно; невідомо чому. — Чи не здається їм дуже дивним те, що я, ні сіло ні впало, берусь учити діти (дітей) дурно (Б. Грінченко); — Неможливо собі уявити, щоб він перший, ні сіло ні впало, узяв та й облив грязюкою ні в чім не винну людину (І. Муратов); — Може, це на вас, ні сіло ні пало, накидається Сагайдак? — звернувся Гавриленко до Коржа (С. Добровольський). 2. Зовсім несподівано, раптово. — Ти чогось шукаєш, Олю? — Ні, бабуню. Їду.— Куди? Що ти, моя дитино? Отак ні сіло ні впало… (П. Дорошко); — Не гнівайтесь на мене, стареньку, що я оце ні сіло ні впало увійшла, нікого не спитавши (Д. Ткач); — Враз ні сіло ані впало З брязком відчинились двері (І. Франко); — Ось, тату, ні сіло ні пало, маємо собі нового читальника, прошу любити і жалувати, — каже батькові син, і вони обоє починають сміятися (М. Стельмах).

хоч (чи, ні, ані́) верть хоч (чи, ні, ані́) круть. Що не роби, нічого не вдієш, ніщо не допоможе, немає виходу із скрутного становища. Умира обиватель — Хоч верть, а хоч круть. А поети ж бува, Що й по смерті живуть (Б. Олійник); Розкажи (ластівочко): чи й там, як тута, Пекло скрізь — ні верть ні круть (П. Грабовський). хоч круть хоч верть. Руба поставив (Тарас) питання: “Хочеш за мене заміж чи ні?” Отут мені хоч круть хоч верть (І. Муратов); — Звужується кільце, як шагреньова шкіра,— говорив Іван Антонович.— Тепер їм хоч круть хоч верть, то... Він подивився на Черниша і чекав: —... то під нашою міною смерть,— кінчив Черниш (О. Гончар). хоч круть-ве́рть, хоч верть-кру́ть. — Ох, Оксанко, і намучилась ж я з ним (дідусем), ох і намучилась. Вже я мовчу, вже я й набираю води в рот — все одно хоч круть-верть, хоч верть-круть, а він виведе тебе з останнього терпіння (Ю. Збанацький). ні круть ані́ верть. — Дарма ти мені згадуєш дохтора (доктора) завше .. Тут не зарадиш: ні круть ані верть (Д. Павличко).