блекота
як (мов, ні́би, нена́че і т. ін.) блекоти́ об’ї́вся (наї́вся), зневажл. 1. Хто-небудь дивно, безглуздо поводить себе; нерозумний. Що діється, що твориться! Село ніби блекоти об’їлося: галасує, метушиться, тішиться чогось (Д. Прилюк); — Він у нас трохи теє… ніби як блекоти об’ївся (Григорій Тютюнник); — Вона .. й слухати нічого не хоче, неначе блекоти наїлась (І. Нечуй-Левицький). нена́че соба́чої блекоти́ наї́лася. — Цур тобі, пек тобі! Ти неначе собачої блекоти наїлася (І. Нечуй-Левицький). блекоти́ наї́лась. (Світлана:) Я… за нього заміж вийду! (Кряж:) Ти що, блекоти наїлась? (М. Зарудний). 2. зі сл. говори́ти, висло́влюватися і под. Так, що нічого не можна зрозуміти; беззмістовно, нерозбірливо і т. ін. Говорить, мов блекоти об’ївся! (Укр. присл..).
Значення в інших словниках
- блекота — блекота́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- блекота — -и, ж. 1》 Отруйна бур'янова рослина родини пасльонових. Блекоти наїстися (об'їстися) — одуріти. 2》 перен. Все, що отруює, одурманює, притуплює розум. Великий тлумачний словник сучасної мови
- блекота — БЛЕКОТА́, и́, ж. 1. Трав'яниста отруйна рослина родини пасльонових з лілово-жовтими квітками й запаморочливим запахом. Говорив Юрко і в пальцях крутив галузку сухої блекоти (С. Чорнобривець); Клейко-пухнасте стебло блекоти має неприємний запах (з навч. Словник української мови у 20 томах
- блекота — Цикута, болиголова, німиця Словник застарілих та маловживаних слів
- блекота — див. отрута Словник синонімів Вусика
- блекота — Блекота́, -ти́, -ті́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- блекота — БЛЕКОТА́, и́, ж. 1. Отруйна бур’янова рослина. Говорив Юрко і в пальцях крутив галузку сухої блекоти (Чорн., Потік.., 1956, 346). ◊ Блекоти́ наї́стися (об’ї́стися) — одуріти. Словник української мови в 11 томах
- блекота — Блекота, -ти ж. раст. а) Conium maculatum. Шейк. б) = блекот. ЗЮЗО. І. 125. Словник української мови Грінченка