близький

не близьки́й (дале́кий, таки́й) світ. Дуже далеко. (Прочанин:) Світ не близький мені додому йти. Я з Галілеї (Леся Українка); — Не близький світ,— озвалась Килина,— аж до столиці. Я питала панотця: каже: наказний гетьман Полуботок їхав берлиною аж чотири з половиною тижні. — Ото! — здивувався не на жарт пан Павло.— Далеченько… далі, як до Туреччини (М. Лазорський); — Баба Марійка усяк її (Поночівну) од тої мандрівки відговорювала: “Це ж не близький світ, не скраю живемо, а, вважай, через усе село пробиратися” (В. Дрозд); Небоже, їдь ти, мабуть, у Новосельці. Далекий світ, щоправда, але байдуже. Візьмеш моїх пару коней (С. Добровольський); (Христина:) А звідки ти, хлопчику? (Хлопчик:) Я з Головчинців. (Христина:) Бідне, такий світ перло проти ночі! (С. Васильченко). близе́нький світ. — Ох синочку ж, мій голубчику, чи близенький же світ? Аж півтораста верстов (Г. Квітка-Основ’яненко); (Іван:) Що ж, далеко був? (Семен:) Та занесло мене аж у Бассарабію (Бессарабію)! (Іван:) Еге, близенький світ! (М. Кропивницький).

ста́ти на близьку́ (коро́тку) но́гу з ким. Зійтися, порозумітися, зріднитися з ким-небудь. З майором Хаєцький став на близьку ногу ще митарствуючи по Трансільванських Альпах (О. Гончар); // з чим. Освоїтися з чим-небудь, оволодіти чимсь. Федеві стати на коротку ногу з Мельпоменою не пощастило. А його друг з першого знайомства відчув себе з цією музою за панібрата (Ю. Шовкопляс).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. близький — (який перебуває на невеликій відстані) недалекий, р. ближній, (про стосунки між людьми) тісний, інтимний, (про родинні стосунки) рідний, (товариш) добрий, хороший, щирий, задушевний, сердечний// свій. Словник синонімів Полюги
  2. близький — близьки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. близький — Недалекий, (найближчий) поблизький; (хутір) сусідній; (- людей) ближній, рідний, свій; (- взаємини) дружній, товариський, (зв'язок) інтимний; (якоюсь рисою) схожий, подібний, споріднений; (змістом) зрозумілий; близенький. Словник синонімів Караванського
  4. близький — -а, -е. 1》 Який є або відбувається на невеликій відстані; недалекий; прот. далекий. || Який перебуває, живе недалеко. || Який простягається на невелику відстань; короткий. 2》 Який незабаром настане, наблизиться, здійсниться і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. близький — БЛИЗЬКИ́Й, а́, е́; вищ. ст. бли́жчий. 1. Який є або розташований, відбувається на невеликій відстані; недалекий; протилежне далекий. В близьких селах думали, що в Вербівці пожежа (І. Словник української мови у 20 томах
  6. близький — Близенький, близесенький, ближній, ближчий, поблизький, поближній, прилеглий, сусідній Фразеологічні синоніми: близькі сусіди; через дорогу навприсядки Словник синонімів Вусика
  7. близький — БЛИЗЬКИ́Й (який міститься або відбувається на невеликій відстані від кого-, чого-небудь), ПО́БЛИЗЬКИЙ розм.; БЛИ́ЖНІЙ рідше (перев. Словник синонімів української мови
  8. близький — Близьки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. близький — БЛИЗЬКИ́Й, а́, е́; вищ. ст. бли́жчий. 1. Який є або відбувається на невеликій відстані; недалекий; протилежне далекий. В близьких селах думали, що в Вербівці пожежа (Н.-Лев., II, 1956, 182); В близьких хатах ще не світилось (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  10. близький — Близький, -а, -е 1) Близкій. Сусіди близькії, вороги тяжкії. Мат. 92. Близький родич. Грин. ІІІ. 531. ум. близенький, близесенький. Словник української мови Грінченка