1. Великий тлумачний словник сучасної мови

близький

близьки́й

-а, -е.

1》 Який є або відбувається на невеликій відстані; недалекий; прот. далекий.

|| Який перебуває, живе недалеко.

|| Який простягається на невелику відстань; короткий.

2》 Який незабаром настане, наблизиться, здійсниться і т. ін.

3》 Який перебуває у прямих родинних стосунках із ким-небудь.

|| у знач. ім. близькі, -ких, мн. Родичі, рідні.

Близькі родичі — батьки, дружина, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки.

4》 Зв'язаний почуттям симпатії, дружби, спільністю ідей, інтересів.

|| Милий, любий. Близькі взаємини.

5》 Добре знаний, відомий, зрозумілий.

|| Який глибоко хвилює, безпосередньо стосується кого-небудь.

6》 Дуже схожий, подібний до чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. близький — (який перебуває на невеликій відстані) недалекий, р. ближній, (про стосунки між людьми) тісний, інтимний, (про родинні стосунки) рідний, (товариш) добрий, хороший, щирий, задушевний, сердечний// свій. Словник синонімів Полюги
  2. близький — близьки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. близький — Недалекий, (найближчий) поблизький; (хутір) сусідній; (- людей) ближній, рідний, свій; (- взаємини) дружній, товариський, (зв'язок) інтимний; (якоюсь рисою) схожий, подібний, споріднений; (змістом) зрозумілий; близенький. Словник синонімів Караванського
  4. близький — БЛИЗЬКИ́Й, а́, е́; вищ. ст. бли́жчий. 1. Який є або розташований, відбувається на невеликій відстані; недалекий; протилежне далекий. В близьких селах думали, що в Вербівці пожежа (І. Словник української мови у 20 томах
  5. близький — Близенький, близесенький, ближній, ближчий, поблизький, поближній, прилеглий, сусідній Фразеологічні синоніми: близькі сусіди; через дорогу навприсядки Словник синонімів Вусика
  6. близький — не близьки́й (дале́кий, таки́й) світ. Дуже далеко. (Прочанин:) Світ не близький мені додому йти. Я з Галілеї (Леся Українка); — Не близький світ,— озвалась Килина,— аж до столиці. Фразеологічний словник української мови
  7. близький — БЛИЗЬКИ́Й (який міститься або відбувається на невеликій відстані від кого-, чого-небудь), ПО́БЛИЗЬКИЙ розм.; БЛИ́ЖНІЙ рідше (перев. Словник синонімів української мови
  8. близький — Близьки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. близький — БЛИЗЬКИ́Й, а́, е́; вищ. ст. бли́жчий. 1. Який є або відбувається на невеликій відстані; недалекий; протилежне далекий. В близьких селах думали, що в Вербівці пожежа (Н.-Лев., II, 1956, 182); В близьких хатах ще не світилось (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  10. близький — Близький, -а, -е 1) Близкій. Сусіди близькії, вороги тяжкії. Мат. 92. Близький родич. Грин. ІІІ. 531. ум. близенький, близесенький. Словник української мови Грінченка