близький
Близький, -а, -е
1) Близкій. Сусіди близькії, вороги тяжкії. Мат. 92. Близький родич. Грин. ІІІ. 531. ум. близенький, близесенький.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- близький — (який перебуває на невеликій відстані) недалекий, р. ближній, (про стосунки між людьми) тісний, інтимний, (про родинні стосунки) рідний, (товариш) добрий, хороший, щирий, задушевний, сердечний// свій. Словник синонімів Полюги
- близький — близьки́й прикметник Орфографічний словник української мови
- близький — Недалекий, (найближчий) поблизький; (хутір) сусідній; (- людей) ближній, рідний, свій; (- взаємини) дружній, товариський, (зв'язок) інтимний; (якоюсь рисою) схожий, подібний, споріднений; (змістом) зрозумілий; близенький. Словник синонімів Караванського
- близький — -а, -е. 1》 Який є або відбувається на невеликій відстані; недалекий; прот. далекий. || Який перебуває, живе недалеко. || Який простягається на невелику відстань; короткий. 2》 Який незабаром настане, наблизиться, здійсниться і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- близький — БЛИЗЬКИ́Й, а́, е́; вищ. ст. бли́жчий. 1. Який є або розташований, відбувається на невеликій відстані; недалекий; протилежне далекий. В близьких селах думали, що в Вербівці пожежа (І. Словник української мови у 20 томах
- близький — Близенький, близесенький, ближній, ближчий, поблизький, поближній, прилеглий, сусідній Фразеологічні синоніми: близькі сусіди; через дорогу навприсядки Словник синонімів Вусика
- близький — не близьки́й (дале́кий, таки́й) світ. Дуже далеко. (Прочанин:) Світ не близький мені додому йти. Я з Галілеї (Леся Українка); — Не близький світ,— озвалась Килина,— аж до столиці. Фразеологічний словник української мови
- близький — БЛИЗЬКИ́Й (який міститься або відбувається на невеликій відстані від кого-, чого-небудь), ПО́БЛИЗЬКИЙ розм.; БЛИ́ЖНІЙ рідше (перев. Словник синонімів української мови
- близький — Близьки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- близький — БЛИЗЬКИ́Й, а́, е́; вищ. ст. бли́жчий. 1. Який є або відбувається на невеликій відстані; недалекий; протилежне далекий. В близьких селах думали, що в Вербівці пожежа (Н.-Лев., II, 1956, 182); В близьких хатах ще не світилось (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах