близький

БЛИЗЬКИ́Й (який міститься або відбувається на невеликій відстані від кого-, чого-небудь), ПО́БЛИЗЬКИЙ розм.; БЛИ́ЖНІЙ рідше (перев. при зіставленні предметів за ступенем віддалення — який міститься ближче); НЕДАЛЕ́КИЙ, НЕДА́ЛЬНІЙ рідко (при меншому ступені близькості). Щоб доїхати до якого близького на око пункту, треба було без кінця спускатись в долину, здійматись на гору (М. Коцюбинський); У поблизьких од Києва землях навстріч княжні дзвонили, били клепала, гуділи роги (П. Загребельний); Защеміло серце. Скорбно глянув-поглянув на ближній лісок молодих смерек (Г. Хоткевич); Раптом все це: і недалеку розмову, й густі вечорові сутінки — прорізав голосний жіночий крик (М. Олійник); З недальнього аеродрому Сріблясті ракети звились (М. Бажан). — Пор. найбли́жчий.

БЛИЗЬКИ́Й (про дорогу і т. ін. — який має невелику відстань, протяжність), КОРО́ТКИЙ, БЛИ́ЖНІЙ рідше (перев. при зіставленні предметів за ступенем віддалення); НЕДАЛЕ́КИЙ, НЕДА́ЛЬНІЙ рідко (при меншому ступені близькості). — Аж де довелося зустрітись, — з хвилюванням промовив Фрунзе. — Не близька дорога від івановських підвалів до твердинь Перекопу (О. Гончар); Найкоротша дорога за місто веде попри кладовище (І. Вільде); — Будьте ласкаві, скажіть дівчині, нехай мене проведе на окрай пущі, щоб мені знов не блукати. А може, яка ближня стежина є? — пита (чорниця) (Марко Вовчок); Отак би все життя їздив би. Жаль, що тільки недалека дорога до дядька Тимофія (М. Стельмах).

БЛИЗЬКИ́Й (про майбутні дати, час, події і т. ін. — який незабаром наблизиться, здійсниться; про минулі події і т. ін. — який нещодавно відбувся і т. ін.); НЕДАЛЕ́КИЙ, НЕДА́ЛЬНІЙ рідко (при меншому ступені близькості). Перемога, яку великі маршали бачили в підзорну трубу десь далеко попереду, здавалась йому такою близькою, аж він чув на собі її подих (О. Довженко); — Я вже підготовив собі чимало однодумців, які згодяться нам у недалекій боротьбі (Д. Бедзик); Не думав Ігор, що його сестриця, в недалекому минулому.. стримана з кожною новою людиною, так легко приверне до себе Надійчину симпатію (Ю. Шовкопляс). — Пор. найбли́жчий, неда́вній.

БЛИЗЬКИ́Й (про взаємини — пов'язаний почуттям симпатії, дружби, спільністю інтересів), ТІСНИ́Й підсил., ІНТИ́МНИЙ підсил. рідше. Із законами логіки в Жені були не дуже близькі взаємини (Ю. Шовкопляс); Тимчасом цілую свого компаніона, дожидаючи ближчої знайомості (Леся Українка); Тісний зв'язок Яворницького з петриківськими майстрами допоміг їм розвинути й удосконалити своє мистецтво (І. Шаповал); Почуття втрати, а може, й затаєних ревнощів поволі покидало Голуба, поступаючись місцем іншому, чистому й дорогому почуттю інтимної дружби (до Ніни) (Л. Дмитерко). — Пор. 3. щи́рий.

БЛИЗЬКИ́Й (про товариша, приятеля і т. ін.), ДО́БРИЙ, ХОРО́ШИЙ, ЩИ́РИЙ, ЗАДУШЕ́ВНИЙ підсил., СЕРДЕ́ЧНИЙ підсил., ІНТИ́МНИЙ підсил. рідше; БЛИ́ЖНІЙ заст. (перев. при більшому ступені близькості). Тоді незнайомий представився: — Д-р Пастух, близький знайомий вашого батька (Ірина Вільде); І стали вони.. добрими сусідами (Панас Мирний); Він не мав у місті ніякого щирого приятеля (І. Франко); — Даю голову на відруб, що з ними (бійцями полку) нічого поганого не трапилось, — запевнив Павка Македон, оптиміст і вродливець, задушевний друг Козакова (О. Гончар); Він хороший хлопець, цей Август. Серед студентів не зустрічав Густав такого сердечного друга (А. Хижняк); Дора, а більше ще пан К., взяли собі нині за обов'язок опікуватися гарною дівчиною, хоч нею займались і інші дами й добродії з товариства, що були інтимніші знайомі її родичів, як двоє перші (О. Кобилянська); Приїхали у Любчики; ще тільки були там самі родичі у молодих та ближні приятелі (Марко Вовчок).

БЛИЗЬКИ́Й (який має пряме, безпосереднє відношення до кого-небудь, тісно пов'язаний з ним особистими інтересами), СВІЙ підсил., РІ́ДНИЙ підсил. Ще вчора дівчина нікого не потребувала, ..а сьогодні їй уже хотілось бачити людей і серед них когось близького.. (В. Підмогильний); За годину був Тарас уже своєю людиною і в чистенькій хатинці, і в невеличкому садку (О. Іваненко).

БЛИЗЬКИ́Й (який перебуває в прямих родинних стосунках з ким-небудь); БЛИ́ЖНІЙ рідше (перев. при зіставленні родичів за ступенем близькості); НЕДАЛЕ́КИЙ (указує на менший ступінь близькості). Настя якось зразу припала йому (Гнатові) до серця. Він не почував уже себе таким самотнім, як перше, наче з'явилась у нього яка близька родина (М. Коцюбинський); Зійшлася сама ближня рідня (Г. Квітка-Основ'яненко).

ЛЮБО́ВНИЙ (пов'язаний з почуттям кохання, закоханості), СЕРДЕ́ЧНИЙ, РОМАНТИ́ЧНИЙ, ПОЛЮБО́ВНИЙ розм., РОМАНІ́ЧНИЙ заст., АМУ́РНИЙ розм. заст. Ніякі слова, ніякі докори, ані любовні закляття не були в силі зворушити його так сильно й глибоко, як ці сльози улюбленої жінки (І. Франко); Сьогодні бригадир спустився під землю з посмішкою на вустах. Хлопці.. зрозуміло переглянулися: мовляв, сердечні справи ватажка пішли на лад (М. Ю. Тарновський); Відразу впізнала (Неля) у зарослому в'язневі колишнього гімназиста, що на пам'ятній вечірці віддав перевагу Орисі Ілаковичевій перед нею, Нелею. Для романтичної Нелинової натури цей відразу став знаменним (Ірина Вільде); Прагнень юності щоденних, Полюбовних слів, Наших дум, присвят пісенних Чую знову спів (П. Усенко); Вона зацікавилась його романом, бо була дуже охоча й ласа до .. романічних пригод (І. Нечуй-Левицький); Тільки ж усе те було дуже далеке од яких-небудь амурних ілюзій (А. Кримський). — Пор. 4. близьки́й.

НАЙБЛИ́ЖЧИЙ (який настає найраніше в ряді наступних — у часі; який зустрічається, трапляється найраніше в ряді наступних — у просторі), ПЕ́РШИЙ. Завдання на найближчі кілька років; Тимко, Марко.. зайшли у найближчий двір (Григорій Тютюнник); Перші дні по моєму приїзді треба було згаяти на службові справи (Панас Мирний); При першій нагоді; Розвідка доповідала, що і в першому містечку, і далі противника не виявлено (О. Гончар). — Пор. 1. близьки́й, 3. близьки́й, 1. насту́пний.

НЕДА́ВНІЙ (який відбувся, здійснився і т. ін. у недалекому минулому; який існує ще небагато часу; який був ким-небудь у недалекому минулому), ВЧОРА́ШНІЙ (УЧОРА́ШНІЙ) підсил.; НЕЩОДА́ВНІЙ (який відбувся не так давно; який був ким-небудь не так давно); СВІ́ЖИЙ (недавно вчинений). Згадався переляк недавній, сльози, мов град, посипались на землю (М. Коцюбинський); В нього друзі зовсім ще недавні (Т. Масенко); Недавнім гімназистам, ..а теперішнім уланам, далебі, приємно було позирати на цих наляканих людей (Д. Бедзик); Чи всі зібрались? Є сім'я одна? Ні, ті не вип'ють, що лежать в діброві, Де стережуть їх зорі малинові, Вчорашніх битв притишена луна (А. Малишко); Вжахнуло вчительку те, що сталося з ним, вчорашнім жартуном, вигадником (О. Гончар); Спокійно, без нещодавнього надсаду згадувала вона тепер Данила (З. Тулуб); Це безглуздя — прийти після свіжого вбивства до людини, яку ти тяжко обдурив (М. Стельмах). — Пор. 3. близьки́й.

РО́ДИЧ (кому, чий, рідко кого — той, хто перебуває в спорідненості з кимсь), РІДНЯ́ розм., РОДИ́НА розм., РОДА́К розм., БЛИЗЬКИ́Й розм., КРЕ́ВНИЙ розм., КРЕВНЯ́К діал., СВОЯ́К розм. У нашому селі був чоловік, Петро Самійленко. Він мені й родич далекий (Марко Вовчок); Латин сей, хоть не дуже близько, А все олимпським був рідня (І. Котляревський); І син Алкід, твоя дитина, Єдиная твоя родина, Любов єдиная твоя, Гниє в неволі, в кайданах (Т. Шевченко); От недалечко живе Кіндрат. Ще трохи мій і родак (О. Ковінька); Скликав молодий ханенко Рідних, близьких, свояків (І. Франко); Не знайшли ні друзі, ані кревні Рицарського тіла молодого (М. Рильський); Тут у мене повно кревняків (Лесь Мартович).

ЩИ́РИЙ (про стосунки між людьми — який ґрунтується на щирості, сердечності, правді), СЕРДЕ́ЧНИЙ, ЩИРОСЕРДЕ́ЧНИЙ підсил., ЩИРОСЕ́РДИЙ, ЧИСТОСЕРДЕ́ЧНИЙ підсил., ТЕ́ПЛИЙ. Отож треба нам цементу, щоб нарівні з ідеєю зв'язував нас докупи, а таким цементом уважаю я щирі, чисто братерські відносини між нами (М. Коцюбинський); Я жив в атмосфері теплих, сердечних відносин (М. Коцюбинський); Розповів би зараз Панас Петрович цим щиросердим людям про життя своє (І. Волошин). — Пор. 4. близьки́й.