близький

БЛИЗЬКИ́Й, а́, е́; вищ. ст. бли́жчий.

1. Який є або розташований, відбувається на невеликій відстані; недалекий; протилежне далекий.

В близьких селах думали, що в Вербівці пожежа (І. Нечуй-Левицький);

В близьких хатах ще не світилось (Леся Українка);

Близькі пожарища дихнули йому в обличчя (О. Гончар);

// Який перебуває, живе недалеко.

Тетері й Горецькі були близькі сусіди: хата від хати через дорогу (з переказу);

– От і добре! Слава Богу! – промовив Прокопович. – Будемо близькими сусідами (І. Нечуй-Левицький);

// Який простягається на невелику відстань; короткий.

[Аецій Панса:] Шлях не близький, я рано вибрався (Леся Українка).

2. Який незабаром настане, наблизиться, здійсниться і т. ін.

Збентежила ся річ Латина, Здавалось, близька зла година (І. Котляревський);

Вже північ близька. Вулиці поснули (І. Франко);

В холоднім .. повітрі чути, як підіймаються хвилі ароматів близького дня (М. Грушевський);

Вони йшли вузькою стежкою, дивились на далекий Рим, що горів уже у вогні сонця, близького до заходу (С. Тудор).

3. Який перебуває у прямих родинних стосунках із ким-небудь.

Ледве виліз Улас за ворота та й загадався... “Куди його?!” До роду – близького нікого, а далекий – у панській роботі... (Панас Мирний);

// у знач. ім. близькі́, ки́х, мн. Родичі, рідні.

Вороги й друзі, близькі й сторонні – і всі кричать у мої вуха криком свого життя або своєї смерті (М. Коцюбинський);

Скликав молодий ханенко Рідних, близьких, свояків (І. Франко);

Батька не стало. Залишилися епізодична пам'ять близьких і маленький горбок над його прахом (О. Бердник).

4. Пов'язаний почуттям симпатії, дружби, спільністю ідей, інтересів.

Прохання близьких приятельок не вгамувало її (І. Нечуй-Левицький);

[Мальванов:] Борець за волю – близький мені і за океаном, а який-небудь міщанин – навіть в одному зі мною коридорі – далекий від мене, як комета (І. Кочерга);

// Милий, любий.

Чимсь древнім, забутим, але й близьким віяло від цього бантика (М. Хвильовий);

Сьогодні їй уже хотілося бачити людей, і серед них когось близького, гарного (В. Підмогильний);

В його словах Тамара вловила задушевну щирість близької людини (А. Хижняк);

До болю близька. До сліз дорога ця земля під ногами! (І. Нехода);

// Який любить кого-небудь, допомагає кому-небудь.

Господь близький всім, хто взиває до Нього, хто правдою кличе Його! (Біблія. Пер. І. Огієнка).

5. Добре знаний, відомий, зрозумілий.

Вона оповідала йому [Івану], що зветься Марічка, що пасе вже дробєта [вівці], що якась Марцинова – сліпа на одне око – покрала у них муку... і таке інше, обом цікаве, близьке і зрозуміле (М. Коцюбинський);

// Який глибоко хвилює, безпосередньо стосується кого-небудь.

Огненне слово його [Т. Шевченка] наскрізь проймало серце не тільки тих, кому близьке було народне горе (Панас Мирний).

6. Дуже схожий, подібний до чого-небудь.

Я .. хотів помогти Вам зробити переклад ближчим до оригіналу (М. Коцюбинський);

Мова листів Богдана Хмельницького настільки зрозуміла і близька сучасній українській і російській мові, що перекладу не потребує (з наук. літ.);

Синоніми – слова тотожні чи дуже близькі за значенням (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. близький — (який перебуває на невеликій відстані) недалекий, р. ближній, (про стосунки між людьми) тісний, інтимний, (про родинні стосунки) рідний, (товариш) добрий, хороший, щирий, задушевний, сердечний// свій. Словник синонімів Полюги
  2. близький — близьки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. близький — Недалекий, (найближчий) поблизький; (хутір) сусідній; (- людей) ближній, рідний, свій; (- взаємини) дружній, товариський, (зв'язок) інтимний; (якоюсь рисою) схожий, подібний, споріднений; (змістом) зрозумілий; близенький. Словник синонімів Караванського
  4. близький — -а, -е. 1》 Який є або відбувається на невеликій відстані; недалекий; прот. далекий. || Який перебуває, живе недалеко. || Який простягається на невелику відстань; короткий. 2》 Який незабаром настане, наблизиться, здійсниться і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. близький — Близенький, близесенький, ближній, ближчий, поблизький, поближній, прилеглий, сусідній Фразеологічні синоніми: близькі сусіди; через дорогу навприсядки Словник синонімів Вусика
  6. близький — не близьки́й (дале́кий, таки́й) світ. Дуже далеко. (Прочанин:) Світ не близький мені додому йти. Я з Галілеї (Леся Українка); — Не близький світ,— озвалась Килина,— аж до столиці. Фразеологічний словник української мови
  7. близький — БЛИЗЬКИ́Й (який міститься або відбувається на невеликій відстані від кого-, чого-небудь), ПО́БЛИЗЬКИЙ розм.; БЛИ́ЖНІЙ рідше (перев. Словник синонімів української мови
  8. близький — Близьки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. близький — БЛИЗЬКИ́Й, а́, е́; вищ. ст. бли́жчий. 1. Який є або відбувається на невеликій відстані; недалекий; протилежне далекий. В близьких селах думали, що в Вербівці пожежа (Н.-Лев., II, 1956, 182); В близьких хатах ще не світилось (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  10. близький — Близький, -а, -е 1) Близкій. Сусіди близькії, вороги тяжкії. Мат. 92. Близький родич. Грин. ІІІ. 531. ум. близенький, близесенький. Словник української мови Грінченка