буйний

облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т. ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т. ін.) (гірки́ми (гаря́чими, буйни́ми і т. ін.)) слі́зьми́ (сльоза́ми). Гірко, невтішно плакати. Вона (мати) плаче, теж слізьми обливається над своїм дитям (Олена Пчілка); — Хіба ж не сама я,— казала далі дівчина, вже обливаючись слізьми,— не сама одвадила од себе всіх хлопців?.. (С. Васильченко); “Чужі… чужі… Що їм? у них болить?.. їм шкода (мого сина)?..”— думала вона (Мотря), обливаючись гіркими слізьми (Панас Мирний); Та брехня пекла її, скорпала її за серце нестерпучими болями, яких Параскіца не могла втишити, б’ючись головою об землю та обливаючись гарячими слізьми (М. Коцюбинський); Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх (Марко Вовчок); Вона посадовила його на покуті, як дорогого гостя, а тоді, обливаючись буйними сльозами, почала розпитувати (І. Багряний); — Порятуй мене, таточку, голубчику! — аж закричала Галочка, заливаючися сльозами (Г. Квітка-Основ’яненко); Мелашка стояла коло печі й заливалась слізьми (І. Нечуй-Левицький); А сама (Настя) слізьми обсипається, наче й горює, і радіє чогось разом (Марко Вовчок); Мася і призналась одній товаришці і облилась слізьми.— Порадимо,— каже тая,— не сумуй (А. Свидницький); Було побачить мене мати і обіллється гіркими сльозами (О. Стороженко); Застогне Мотря, обіллється гарячими сльозами та й замовкне (Панас Мирний); Стара мама обси́палася слізьми (В. Стефаник). облива́тися (обли́тися) слі́зоньками. Та від таких думок аж з ніг звалилася, прилягла на ліжку, слізоньками обливаючись… (Г. Квітка-Основ’яненко); (Коновалиха:) Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками… (М. Кропивницький). зали́тися гірки́ми. Довідавшись, в чім річ, вона спершу хваталась за віник, потім за рогача .. далі залилася гіркими (С. Васильченко). ми́тися сльозо́ю. Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Т. Шевченко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буйний — (який пишного росту, гарного врожаю) пишний, (про культурні рослини) дорідний. Словник синонімів Полюги
  2. буйний — бу́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. буйний — (вітер) дужий, навальний; (цвіт) питний, розкішний: (норов) невгамовний, нестримний; (натовп) неспокійний, розбурханий, (потік) бурхливий, (кінь) норовистий; (- зерна) великий, (колос) дорідний; (- рослину) густолистий. Словник синонімів Караванського
  4. буйний — [буйнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. буйний — -а, -е. 1》 Який виявляється з великою силою; сильний, навальний. 2》 Який дуже сильно розрісся; пишний, розкішний. 3》 Великий розміром. 4》 перен. Невгамовний, нестримний. || Норовистий (про тварин). || Який виявляє велике збудження, вирує; неспокійний. || Бурхливий (про потік, хвилі і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. буйний — БУ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який виявляється з великою силою; сильний, навальний. Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем говориш, Збуди його, заграй ти з ним (Т. Шевченко); Весна прийшла в Донбас рання, буйна, дружна (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
  7. буйний — див. високий; вітер; жвавий; задерикуватий; запальний; сильний Словник синонімів Вусика
  8. буйний — БУ́ЙНИЙ (який дуже розрісся — з великою кількістю гілок, високим стеблом, густим і великим листям і т. ін.), РОЗБУЯ́ЛИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ, РОЗКІ́ШНИЙ, ДОРІ́ДНИЙ (звичайно про культурні рослини); МОГУ́ТНІЙ підсил., КРЕМЕ́ЗНИЙ підсил., МОГУ́ЧИЙ підсил. заст. Словник синонімів української мови
  9. буйний — Бу́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. буйний — БУ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який виявляється з великою силою; сильний, навальний. Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем говориш. Збуди його, заграй ти з ним (Шевч., І, 1951, 9); Весна прийшла в Донбас рання, буйна, дружна (Собко, Звич. життя, 1957, 72). Словник української мови в 11 томах