буйний

БУ́ЙНИЙ, а, е.

1. Який виявляється з великою силою; сильний, навальний.

Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем говориш. Збуди його, заграй ти з ним (Шевч., І, 1951, 9);

Весна прийшла в Донбас рання, буйна, дружна (Собко, Звич. життя, 1957, 72).

2. Який дуже сильно розрісся; пишний, розкішний.

Молоді буйні верби вже поросли тут подекуди по леваді (Н.-Лев., II, 1956, 159);

Поет поправив своє буйне волосся і почав (Л. Укр., III, 1952, 709);

Буйна рослинність, затіняючи собою воду, не давала їй добре прогріватися (Донч., І, 1956, 51);

*Образно. Численні фабрично-заводські палаци і клуби свідчать про буйний розквіт радянської культури (Козл., Відродження.., 1950, 68).

3. Великий розміром.

Прийнявся Півень жито розгрібать І буйні зерна вибирать (Гл., Вибр., 1957, 210);

Ці скіпки дрібні — беріть оці буйніші (Сл. Гр.);

Буйні краплі поту котилися з-під рудої шапки по його чолу й падали на землю, як горох (Коцюб., І, 1955, 305);

Вони [листи] були писані.. енергійним, твердим, буйним почерком (Л. Укр , III, 1952, 689).

4. перен. Невгамовний, нестримний.

Вони полюбляли Юрка за товариську вдачу, за буйний, але завжди справедливий норов (Стельмах, I, 1962, 55);

Повиростали [Данько та Вутанька] буйні обоє, голосисті та непосидющі, а матері через їхні невгамовні вдачі душа ніколи не буває на місці (Гончар, II, 1959, 199);

Буйна фантазія молодого письменника ..знаходить широкий простір у тій першій Франковій повісті (Коцюб., III, 1956, 31);

Було чути, як.. заходились вони [Настя і Соня ] од буйного, шаленого, нестриманого реготу (Вас., II, 1959, 202);

Схвильований і не в силі стримати буйну радість, — обличчя аж розпливлося в усмішці, — погладив рукою кулемет (Головко, І, 1957, 363);

// Норовистий (про тварин).

Корова була буйна, насилу з нею справлявся кривий Андрійко (Коцюб., I, 1955, 442);

// Який виявляє велике збудження, вирує; неспокійний.

— Батько! Батько наш. — ревнув у радісній нестямі буйний, розхмелілий натовп (Гончар, II, 1959, 235);

Арлекін з трояндою в руці Йде серед буйного карнавалу (Рильський, І, 1960, 172);

// Бурхливий (про потік, хвилі і т. ін.).

Сильне море! зберися на силі!..Розжени свої буйнії хвилі (Л. Укр., І, 1951, 68);

Прощавайте, буйні ріки й бистрі ручаї! (Берне, Вибр., перекл. Лукаша і Мисика, 1959, 47).