вбиватися

вбива́тися (вбира́тися) / вби́тися (вбра́тися) в си́лу. 1. Ставати сильним, дужим; зміцнюватися фізично. — Підростай, небораче, та в силу вбирайся (Д. Бедзик); Ну, а тоді мені ще й тридцяти не стукнуло, саме в силу чоловік вбився (І. Муратов); (Івась:) Дайте йому (візничому) швидше пшениці Та свіженької водиці, Щоб як слід підгодувався, Щоб одужав, в силу вбрався (М. Кропивницький); // Виростати, міцніти. Яблуньки вбиваються у силу, Бруняться у місячній імлі (І. Вирган); // Розвиватися, ставати перспективним. Одружившись, він перебрався до Києва й завів майстерню. А в Києві цехи саме тільки вбивалися в силу і потрапити новакові в майстри було дуже легко (З. Тулуб). 2. Ставати заможним; багатіти. Трохи та потроху обжився він, почав підніматись на ноги, у силу вбиратись (Панас Мирний); — Денис і так уже вбився у силу велику, а скоро купить пересельську землю, то запанує тоді він із своїм товариством нечестивим (Б. Грінченко); // Ставати впливовим. Хазяїн із тих розбитних гуляйпільських хурщиків, що розжилися до революції на торгівлі хлібом і які перед війною вже настільки вбилися в силу, що не дозволили навіть залізничну станцію будувати в самому Гуляй-Полі (О. Гончар).

вбива́тися / вби́тися в колодочки́ (в пі́р’я). 1. Виростати, ставати дорослим, повнолітнім. З тобою єдинеє добро було — Твоє дитя, поки росло, В колодочки поки вбивалось (Т. Шевченко); (Коваль:) Шкода хлопчини! Молоде, може, ще й у колодочки не вбилось (М. Кропивницький); — А вона, секретарка, до війни працювала тут, у райкомі? — От це вже знаю, що ні. Молода! Тільки в пір’я вбилася (П. Дорошко); // Набиратися досвіду або мужніти. (Храпко:) З його (Печариці) вийде меткий адвокат! Ще й нічого: у колодочки не вбився, а вже сотнями ворочає... (Панас Мирний); Галя Чубчик та Микита Чинбас у мартенівському цеху ще не встигли вбитися у колодочки, нічого помітного не зробили, хіба що порвали дві-три пари рукавиць та спецівок (М. Рудь); Грицько переконався, що за час війни не лише він убився, як то кажуть, у колодочки, а й Параска не марнувала часу, змінилася до невпізнання (Ю. Яновський). вбра́тися у пі́р’я. — Буде .. той, ким зараз опікується граф Теплов.— Тобто Кирило Розум? — роздумував Ґалаґан.— Помиляєшся, брате, і дуже збочуєш: Кирил ще молодий, у пір’я не вбрався (М. Лазорський). 2. Поліпшувати своє матеріальне становище; ставати заможним, багатіти. — Треба й тобі в колодочки вбиватися. Грошенят підібрать. Картини свої ти продавать не вмієш, за копійки оддаєш (О. Ільченко); Ось нехай люди трохи увіб’ються в колодочки (Ю. Яновський). вби́тися у палки́. — А вам, куме, не гріх і більше оддати. Нащо вам, справді, ви вже старі, нехай голота у палки вб’ється (Панас Мирний). вби́тися в пе́ра. Тільки чоловік зіб’ється, стягнеться на ту конячку горюшну, а вже її й нема, й нема. Не можна бідолашному в пера вбитися. Он уже в скількох забрано коні (Б. Грінченко).

вбива́тися / вби́тися в ті́ло (зневажл. в са́ло). Ставати товстим, гладким; поправлятися, гладшати.— Нічого, він (кінь) попасеться, вб’ється в тіло та ще й як вибрикуватиме (Ю. Збанацький); Коли біскуп був не біскуп, А плебан убогий, То і пара (коней) добре везла, А часом і ноги. А як біскупом зробився Та вбився у сало, Тоді йому і чотирьох Зробилося мало (С. Руданський).