вбиватися

Убивати себе; (у що) набувати чого, здобувати що <н. убиватися в силу або славу>; П. впадати у відчай; (за ким) побиватися, тужити.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вбиватися — вбива́тися 1 дієслово недоконаного виду заглиблюватися вбива́тися 2 дієслово недоконаного виду гинути Орфографічний словник української мови
  2. вбиватися — I (убиватися), -аюся, -аєшся, недок., вбитися (убитися), вб'юся, вб'єшся, док. 1》 Заглиблюватися в що-небудь внаслідок ударяння, натискування. 2》 у сполуч. з прийм. в (у), перен. Набувати чого-небудь, розживатися на щось. II див. убиватися I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вбиватися — ВБИВА́ТИСЯ¹ (УБИВА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВБИ́ТИСЯ (УБИ́ТИСЯ), вб'ю́ся, вб'є́шся, док. 1. Заглиблюватися в що-небудь внаслідок ударяння, натискування. То був не зовсім звичний кентавр – напівкінь, напівчоловік. Словник української мови у 20 томах
  4. вбиватися — вбива́тися (вбира́тися) / вби́тися (вбра́тися) в си́лу. 1. Ставати сильним, дужим; зміцнюватися фізично. — Підростай, небораче, та в силу вбирайся (Д. Бедзик); Ну, а тоді мені ще й тридцяти не стукнуло, саме в силу чоловік вбився (І. Фразеологічний словник української мови
  5. вбиватися — СУМУВА́ТИ (пройматися почуттям суму, журби), ЖУРИ́ТИСЯ, ПЕЧА́ЛИТИСЯ, СМУТИ́ТИСЯ, ТУЖИ́ТИ підсил., ПОБИВА́ТИСЯ підсил., ВБИВА́ТИСЯ (УБИВА́ТИСЯ) підсил., СМУТКУВА́ТИ розм., КРУШИ́ТИСЯ заст., фольк., БАНУВА́ТИ діал., ПЕЧА́ЛУВАТИ діал., ПЕЧА́ЛУВАТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  6. вбиватися — ВБИВА́ТИСЯ¹ (УБИВА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВБИ́ТИСЯ (УБИ́ТИСЯ), вб’ю́ся, вб’є́шся, док. 1. Заглиблюватися в що-небудь внаслідок ударяння, натискування. Тут я скрикнув від острого болю, Бо тернова шпичка величенька Вбилася мені в п’яту порядно (Фр. Словник української мови в 11 томах