вбивати

Забивати, умертвляти, о. чинити Каїнове діло, заганяти на той світ, позбавляти життя; (за вироком) страчувати; (худобу) бити; (свиней) різати, колоти; (здоров'я) занапащати; (горем) засмучувати; (любов) нищити; (час) губити, марнувати, гайнувати; (стежку) протоптувати; (землю) трамбувати, <док. утолочити>; (шлях) торувати; док. УБИТИ, уколошкати, спровадити на той світ, випустити кишки, обірвати життя.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

вбивати — вбива́ти 1 дієслово недоконаного виду забивати в середину чогось вбива́ти 2 дієслово недоконаного виду позбавляти життя Орфографічний словник української мови
вбивати — I (убивати), -аю, -аєш, недок., вбити (убити), вб'ю, вб'єш, док., перех. Ударами заганяти якийсь предмет у що-небудь (в дерево, землю і т. ін.). || Ударивши, розбивши, вливати в що-небудь (про сирі яйця). Вбивати в голову. II див. убивати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
вбивати — ВБИВА́ТИ¹ (УБИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВБИ́ТИ (УБИ́ТИ), вб'ю, вб'єш, док., що. Ударами заганяти який-небудь предмет у щось (у дерево, в землю і т. ін.). Дубові палі під мости вбивають в дно ріки, щоб через міст могли пройти важкі грузовики (Н. Словник української мови у 20 томах
вбивати — див. карати Словник синонімів Вусика
вбивати — вбива́ти / вби́ти в го́лову що, кому, чию. 1. Частим повторенням, нагадуванням чи биттям примушувати кого-небудь запам’ятати, засвоїти щось. Фразеологічний словник української мови
вбивати — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм. Словник синонімів української мови
вбивати — ВБИВА́ТИ¹ (УБИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВБИ́ТИ (УБИ́ТИ), вб’ю, вб’єш, док., перех. Ударами заганяти якийсь предмет у що-небудь (в дерево, землю і т. ін.). Словник української мови в 11 томах