вовк

ви́ти во́вком (зві́ром). Бути у стані великого розпачу. Відомо, що чиновники-бюрократи часто вовком виють через те, що їм, нехай і формально, треба відповідати на листи трудящих (З журналу); Звіром вити, горілку пити — і не чаркою, поставцем... (В. Стус).

вовк в ове́чій шку́рі. Лицемірна людина, яка під маскою доброзичливості приховує злі наміри. (Юліан:) Ти (Кузьма) мусиш буть богобоязним, тихим і смирним, як ягня, щоб не довідавсь хто, що ми вовки в овечій шкурі (І. Карпенко-Карий).

вовк кишки́ догриза́є у кого. Хто-небудь дуже хоче їсти. Розбудимо Ніну, зготуємо.. якесь вариво, бо в мене вовк уже кишки догризає (М. Стельмах).

впійма́ти (пійма́ти, спійма́ти, вхопи́ти) во́вка за ву́хо (за ву́ха). Виявити сміливість, кмітливість, спритність; уміти використати що-небудь з користю для себе. Коли ж хлопець вискочив з класу, начальник режиму сказав, аж ніби зрадівши: — От бачите, який він... Наче окропом налитий... Цей не пропаде, цей зуміє впіймати вовка за вухо! (О. Гончар); Він вміє піймати вовка за вуха (М. Номис); — Як ви там казали? Цей вовка за вухо вхопить? Одне слово, з живчиком та з перчиком хлопець,— посміхнувся Валерій Іванович (О. Гончар).

диви́тися / гля́нути во́вком на кого і без додатка. Виявляти неприязне, вороже ставлення до кого-небудь. Никін .. не грима, не лає, а проте все вовком дивиться (Л. Яновська); Тільки одна Докія бачить та знає Катрине горе, вона єдина може її втішати і заспокоювати. Але вони (Чумаки) і на неї вже вовком дивляться (В. Кучер); Я встряв до розмови, а він .. так на мене вовком глянув (Д. Косарик). диви́тися вовка́ми. Тетяна читала про голову там і про кооперацію .. Цього вони (вороги кооперації) не подарують. І так вовками дивляться (А. Головко).

зави́ти во́вком. Впасти у відчай. — Місяць у казенці та на цегляних ребрах спати, — тут, діду, чоловік вовком завиє (І. Франко).

з’ї́сти соба́ку (во́вка, му́ху) на чому, в чому. Набути великого досвіду в якійсь справі; ґрунтовно, до тонкощів вивчити що-небудь. Хіба ж Ласієві позичати того досвіду? Та за стільки років головування він собаку на роботі з’їв (Ю. Збанацький); — І це я знаю, — поблажливо промовив він, мовляв: молодий ти ще, а ми на цім ділі собаку з’їли (П. Загребельний); Михайло Степанович таки поганенький рибалка. А ви в цій справі вже з’їли вовка (З журналу); У всіх тих штуках Гершко Гольдкремер здавна, як то кажуть, з’їв муху (І. Франко).

і вовки́ си́ті, і ко́зи ці́лі. Ніхто не зазнав шкоди, збитків, неприємностей і т. ін. Всі драпіжники аж легше відітхнули, почувши таку царську мову (про конституцію). Дух у них уступив, хоч і не знали ще, як властиво цар (Лев) міркує з тою конституцією поступити, щоб і Вовки були ситі, і Кози цілі (І. Франко); Гладко все в артілі — Й вовки, бач, ситі, й кози цілі... (С. Караванський).

(і) вовк не пролі́зе, перев. зі словоспол. таки́й, що. Надзвичайно густий. Яри кругом, до самого Інгулу, терники такі, що й вовк не пролізе (О. Сизоненко).

морськи́й вовк. Досвідчений моряк. Нам головне — до моря добратися. А там на корабель юнгами влаштуємось, куди хоч попливемо, справжніми морськими вовками станемо (Ю. Збанацький); Перед ним суворі екзаменатори, бувалі морські вовки, екзаменують тебе на далекі плавання (О. Гончар).

не ба́чити сма́леного во́вка. Бути недосвідченим, не зазнавати труднощів, випробувань у житті. Молоді (фабзавучники) ще, зелені, не бачили смаленого вовка. Дома сидячи, загориться — поїду на шахту. Поїде, спробує, аж там не так легко, як гадалось, та й назад (Д. Ткач); — Ви ще не бачили смаленого вовка,— супиться Чигирич.— Бач, їм коржі не вгодили (М. Стельмах). не ба́чити сма́леної сови́. Ти ще не бачив смаленої сови (Укр.. присл..).

оче́й у Сірка́ (Рябка́, во́вка) позича́ти / пози́чити. Втратити почуття сорому, власної гідності. Такії очей у вовка Позичать не стануть: Вони сорому ізроду Не мали й не мають (Укр. поети-романтики..); — І Павло пішов (до Заруби), очей у Сірка позичивши? Де ж твоя совість, чоловіче? (В. Кучер); // Постійно відчувати сором, негідність свого вчинку. (Бичок:) І кращі від твоєї дочки живуть без шлюбу та ще й як живуть! .. (Стеха:) Живуть та цілісінький вік у Сірка очей позичають! (М. Кропивницький).

па́хне сма́леним (сма́женим, гірчи́цею, тютюно́м). Наближається або передбачається якась небезпека чи неприємність. Зачувши войовничі вигуки Одарки, лікар здогадався, що пахне смаленим. Не гаючись, замкнувся у своїй кімнаті (Ю. Збанацький); (Залєський:) Справа у мене до тебе є. (Ганна:) Справа? (Залєський:) Ого, як стрепенулася. Видно, добре чуєш, де смаженим пахне (В. Собко); Переляк добре витвережує хмільні голови. Більшість бандитів, зрозумівши, що тут пахне гірчицею, рачки поповзли назад (В. Вільний). па́хне сма́леним во́вком. Боровець брав за камінь не тільки гроші, але й натуроплату .. Потім приїхала дружина Боровця і, відчувши, що тут пахне смаленим вовком, позбавила паню секвестраторку можливості трудитися разом з Боровцем (Ю. Мельничук). в пові́трі па́хне сма́леним. Вихопивши із ярма занозу, відскакує (Тимко) вбік, чекає, коли Прокіп зробить до нього перший крок. Але той, мабуть, розуміє, що в повітрі пахне смаленим, стоїть, не рухаючись, тяжко сапає (Григорій Тютюнник).

стрі́ляний (стари́й) горобе́ць (вовк). Досвідчена, бувала людина, яку важко перехитрити, обдурити. — Сам біс десь не злякає мене,— стріляний я вже горобець (М. Стельмах); — Не води мене за ніс, Федю. Я старий горобець (П. Загребельний); Даг виявився стріляним вовком, вмілим політиком, освіченим (Л. Дмитерко); Абдулаєв був старий вовк, він знав — “язика” взяти нелегко (Григорій Тютюнник).

хоч вовкі́в (соба́к, псів) гони́ (ганя́й). Дуже холодно. Ішов з сіней холод: у хаті хоч вовків гони! (Панас Мирний); Один (фін) каже: “Ну й холодно ж у нашому бліндажі, хоч собак гони. Давай оцю сосонку звалимо та натопимо” (Григорій Тютюнник); — У людей чоловіки, як чоловіки, а цей… У хаті вже хоч собак ганяй, гості на підході, а він, бачте, розсівся (З газети).

хоч во́вком вий. Уживається для вираження безвихідного, скрутного становища, великого відчаю, досади і т. ін. через неможливість що-небудь змінити. — На узбіччі дороги, спиною обпершись об стовбур, роззиравсь я на осінню Яблунівку, вродливу, мов молодиця уповні літа, і така мене брала досада, хоч вовком вий, хоч скачи гопки, хоч на небо дерися! (Є. Гуцало); — Хоч би, думаю, яка-небудь грішна душа на дорозі трапилась. Хоч вовком вий — нікого (В. Логвиненко); Нам, неписьменним, хоч вовком вий. Попросиш котрогось, а він тобі як гаркне — хіба ж людині до того, щоб у такому пеклі ще для когось і листи писати (Ю. Збанацький). хоч во́вком труби́. — Як ми поживаємо... Коли є люди, то добре, а коли нема — хоч вовком труби: так прямо і чахнеш на цьому відлюдді (М. Стельмах).

хоч вовк траву́ їж. Абсолютно байдуже, що буде. — Чи вам тільки б рекорд узяти, а там хоч вовк траву їж? (Ю. Шовкопляс); — Кожен потихеньку якось перебереться на той бік — і добре! А після мене, мовляв, хоч вовк траву їж! (В. Малик).

як (мов, ні́би і т. ін.) (голо́дні) вовки́ на вівцю́, зі сл. ки́нутися. Дуже жадібно. Кинулись парубки до того сала, як вовки на вівцю, та давай закушувати (І. Нечуй-Левицький); Паничі й панни кинулись на маринад, як голодні вовки на вівцю, хоч їх Навроцька й не припрошувала (І. Нечуй-Левицький)..

як цап (вовк) у (на) зо́рях, зі сл. розбира́тися, розумі́ти і т. ін., ірон. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначених слів; зовсім не (розбиратися, розуміти і т. ін.). — Е-е, Йванку, ти кумекаєш у тютюнах як цап у зорях (З газети); Розуміється як вовк на зорях (Укр.. присл..).