1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

вовк

вовк:

◊ вовк і вівці шах. вид гри: Окремою грою були “вовк і вівці”, де грано чотирьома личманами – “вівцями” проти одної дамки – “вовка” (Горбач)

◊ розумітися як вовк на зві́здах бути некомпетентним (ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вовк — [воўк] -ка, м. (на) -ку/-ков'і, кл. воўчеи, мн. воўки, воуўк'іў два воўкие Орфоепічний словник української мови
  2. вовк — -а, ч. 1》 Хижак родини собачих, звичайно сірої масті. Бджоляний вовк — маленька з великою головою оса, що поїдає бджіл. 2》 діал. Середня частина кавуна без зернят. 3》 перен. Про досвідчену, бувалу людину. Морський вовк. Вовк-машина тех. — тіпальна машина в прядильному виробництві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вовк — ВОВК, а, ч. 1. Хижак родини собачих, звичайно сірої масті. Він шукав Чайку, щоб сказати йому, що вовків уже не зацьковано ловцями; що їх уже ціла зграя й вони переможно вищирили свої вовчі зуби (Д. Словник української мови у 20 томах
  4. Вовк — Вовк прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  5. вовк — Аби вовк ситий і коза ціла. Погоди противників без шкоди для жадного. Викликав вовка з ліса. Спровокував сам собі лихо. Вовка голод із ліса гонить. Конечність примушує нас наражатися на небезпеку. Вовка між вівці не пускай. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. вовк — Вова, вовцюга, вовцюган, вовцюра, вовча, вовченя, вовченятко, вовчик, вовчик-братик, вовчисько, вовчище, вовчура, сіроманець Словник синонімів Вусика
  7. вовк — Хижий ссавець з родини вовчих, заселяє ліси, степи і тундри Євразії та Пн. Америки; довж. тіла 1-1,3 м (часом бл. 1,6 м), вис. у холці бл. 85 см, довж. хвоста бл. Універсальний словник-енциклопедія
  8. вовк — ви́ти во́вком (зві́ром). Бути у стані великого розпачу. Відомо, що чиновники-бюрократи часто вовком виють через те, що їм, нехай і формально, треба відповідати на листи трудящих (З журналу); Звіром вити, горілку пити — і не чаркою, поставцем... (В. Стус). Фразеологічний словник української мови
  9. вовк — ВОВК (хижий звір), СІРОМА́НЕЦЬ, СІ́РИЙ. — Як тільки смеркне, то де тільки ходить товаряка коло лісу, зараз з чагарника десь візьметься вовк та й душить худобу (І. Нечуй-Левицький); Обложили сіроманця.. Можна й зараз виїжджати на полювання (М. Стельмах); Попер, як сірий корову (приказка). Словник синонімів української мови
  10. вовк — Вовк, во́вка, во́вкові, на во́вкові, во́вче! вовки́, вовкі́в, -ка́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. вовк — ВОВК, а, ч. 1. Хижак родини собачих, звичайно сірої масті. У лозах десь вовки завили (Гл., Вибр., 1957, 180); Вовки дуже шкідливі хижаки, бо знищують багато свійської худоби, особливо овець (Зоол., 1957, 154); *У порівн. Словник української мови в 11 томах