гострий

болю́че (го́стре) пита́ння. Назріла, складна для розв’язання проблема. Мені щеміло серце за Жабі .. “Що з нею?” Одного дня це болюче питання було розв’язане: з контори тюрми сповістили, що мені дозволено побачитися з нею (Олесь Досвітній); Тепер ніхто вже не знімав гострих, пекучих питань, як першого дня, коли Кирило приїхав на дачу (М. Коцюбинський).

го́стре (заго́стре) сло́во (слівце́, слове́чко). Висловлена ким-небудь образа; щось дуже неприємне. Він любить сказати гостре слово (В. Гжицький); Запальна Варя Кочубей насурмилась, ладна вже була кольнути Сою якимсь гострим слівцем (Д. Ткач); Дідок повертається на другий бік, а баба не вгаває: — Що — гостре словечко коле сердечко? (В. Большак).

го́стре о́ко у кого. Хтось добре бачить; спостережливий, кмітливий, пильний і т. ін. Від адмірала заслужив окремої подяки старшина сигнальників Разуєв. Око у хлопця гостре (В. Логвиненко).

го́стрий на о́ко (на о́чі). Cпостережливий, уважний, пильний і т. ін. Гостра на око стара підгледіла, що вночі Зіна не сама прийшла до Луківни,— якийсь військовий приводив (Я. Баш); Гострий на очі наглядач все помічав, усе бачив. Повз його увагу ніщо не могло пройти (З журналу).

го́стрий на язи́к (на сло́во, на слова́, на мо́ву і т. ін.). Здатний влучно, дошкульно, різко, дотепно і т. ін. висловлюватися. Замолоду була (Мар’я) красива, швидка, весела… і на язик гостра (Панас Мирний); Надто гострий він на язик, не змовчить, не стерпить неправди (К. Гордієнко); Смішне найбільше впадало в очі спостережливій і гострій на язик Каті (В. Козаченко); А була в нас дівка, бідова така, на слово гостра, і рішила вона .. скупатись у тому ставу одної ночі (Легенди..); Гострий на слово, з доброю реакцією, з іронічною посмішкою, .. він спочатку багатьох буквально зачарував (Б. Олійник); (Іван:) Гострий ти на слова, та який то з тебе на ділі козак? (С. Васильченко); Два козаки виїхали наперед із запорозьких рядів. Один був молодий, другий старіший, обидва гострі на слова (О. Довженко); (Василь:) Ну й гостра ж на мову! На нашім кутку таких дівчат і заводу нема (М. Кропивницький); І змалку росло воно хитре, пронозливе, гостре на речі (Дніпрова Чайка). бадьо́рий (прово́рний) на язи́к. Навіть Тетяна, сусідка, нічого не могла вигадати про Ярину. Нащо вже на язик бадьора (О. Копиленко); Хай вже друга невістка, що була на язик проворна, кида їх… (Грицько Григоренко).

го́стрий язи́к. 1. Дотепна, влучна або дошкульна мова. Омелян викликав Гриця Духоту. Байда поважав цього слюсаря з качиним носом за розважність і за гострий язик (П. Панч); На жарти Марко ображався, а сам мав гострий язик і вмів зачіпати товариша за найболючіше місце (О. Копиленко). го́стрий язичо́к. Знаю руки в чорнильних плямах, Сміх веселий, гострий язичок. Як це в серце, любий до нестями, Тихий твій прокрався голосок? (М. Гірник). 2. Здатність говорити дотепно, влучно або дошкульно. То поранення, то гострий язик, то якась випадковість відсовували його у тінь, а тим часом двадцятип’ятилітні жевжики вибивалися у міністри чи посли (М. Стельмах).

дотя́ти (го́стрим) язико́м кому. Сказати, відповісти гостро, дошкульно будь-кому. Жарту або якогось іншого радого та щирого слова не чув від неї (Лесихи) ніхто. Кожному, аби хто, вміла дотяти острим (гострим) язиком (І. Франко).

загла́джувати (згла́джувати) / загла́дити (згла́дити) го́стрі кути́. Свідомо уникати конфліктних ситуацій, пом’якшувати суперечності, розбіжності у поглядах, думках і т. ін. — Серйозна сварка завжди на користь. .. Біда тільки, що ми часто уникаємо цього. Не хочемо полаятись, де треба і як треба. Загладжуємо гострі кути (С. Журахович); Життя вчить нас не згладжувати гострих кутів, не тікати від питань, які вважаються нібито дрібними (З газети).

ма́ти го́стре о́ко (го́стрі о́чі). Бути спостережливим, дуже уважним, пильним і т. ін. Око.. мав (Дмитро) гостре (М. Стельмах); Прикордонник повинен мати гостре око (З газети); Невесело зустрів його Арсенал. Начальник заводу — полковник — має гострі очі. Він пильний, безсердечний (О. Довженко); Максим мав очі дуже гострі, а головне — він мав величезний досвід нічних мандрів, набутий у постійних .. походеньках (І. Багряний).

обмина́ти го́стрі кути́. 1. Уникати суперечок, проблемних питань, принципового вирішення чого-небудь; нічого не чинити всупереч комусь. — Ти цупко тримаєшся за рятівне коло, на якому начертано: “Не псувати стосунки, дотримуватись зі всіма згоди,.. обминати гострі кути…” (Н. Рибак); Юнак, чия непокладливість здатна викликати роздратування в людей недалекоглядних, схильних обминати гострі кути, він усією силою прямої і чесної натури повстає проти несправедливості (З журналу). 2. Бути далеким від істини (про що-небудь). Напівправда, яка соромливо обминає гострі кути, .. заважає нашому рухові вперед (З газети).

потра́пити (попа́сти, попа́стися і т. ін.) на (го́стрі (голо́дні)) зу́би кому і без додатка. Стати об’єктом лихослів’я, пліток і т. ін. Уся сім’я Глущуків потрапила на голодні зуби, і хто тільки не хотів, той і не перемивав їй кісток (С. Чорнобривець); Попав їм (сусідам) Заруба на гострі зуби (В. Кучер). попа́стися (попа́сти) на зубо́к. (Іван:) Вже він мені попадеться на зубок: я йому допечу, коли не кулаком, то язиком (М. Кропивницький); — Ну, бережись, Миколо, попав Тарасу на зубок! — сказав Гулак господареві (Василь Шевчук).

приста́ти / пристава́ти з ноже́м до го́рла. Настирливо вимагати чого-небудь від когось. — Дід собі в комірчині овес видає, а баба в хатині ніяк від циганок не відчепиться: пристали з ножем до горла, де золоті дукачі заховані (Григорій Тютюнник). приступи́ти з го́стрим ноже́м до го́рла. — А от як ці брати приступлять з гострим ножем до горла, то тоді й пізнають, що воно за брати (Панас Мирний).

смерть занесла́ (свою́) го́стру косу́ (ру́ку) над ким—чим. Хто-небудь може померти, загинути. Часом вона зупинялась. Потім схоплювалась і бігла знову. Бігла від смерті, що вже було занесла над нею свою гостру косу (І. Цюпа); Хіба б їй (Марії) легше було, коли б смерть занесла свою руку і над його (Андрія) чолом? (Ю. Бедзик).

ста́ти / стоя́ти кі́сткою в го́рлі (попере́к го́рла) кому і без додатка. 1. Завадити кому-небудь, дуже занепокоїти когось, викликати заздрість у когось. — І тут поперек горла став панові людський шматок хліба,— краєчком хустки провела дівчина по очах (М. Стельмах); Крищук слухав, занотував у щоденнику, а думками витав у полі, біля того злощасного клину. Кому стали поперек горла оті кілька гектарів? (М. Олійник); Бідні люди любили Івана. А дукачам його язик і характер кісткою в горлі стояли (І. Муратов). 2. Стати на перешкоді кому-, чому-небудь. (Бурлака:) Ти думаєш, що так собі пройде? Ні, я тобі кісткою в горлі стану, подавишся! (І. Карпенко-Карий); — А ви ж їм що… кісткою в горлі стали? — прогунявив Юхим, знов виймаючи люльку з своїх латаних і перелатаних “бруків”, як він називав свої штани (В. Винниченко). ста́ти го́стрим ноже́м впо́перек го́рла. Кожного з своїх перебирали та перетирали пани на зубах і всякий раз верталися вони до тієї проклятої волі, котра гострим ножем стала впоперек їх горла (Панас Мирний). 3. Зробитися остогидним, ненависним кому-небудь. — Твій хліб давно мені кісткою в горлі став, бо не тільки вдень, а навіть вночі, крізь сон, чую паскудства свого рідного брата (М. Стельмах); — Тарасе Овсійовичу, а що мені казати,— тоном скривдженої людини озвався Корж.— Коли вже вам Давид Онопрійович став поперек горла, то що ж я маю робити? (С. Добровольський); Слухаю я ваші слова, все чернь та чернь. Поперек горла кісткою стала чернь… А де були б ви, шановні райці й лавники, коли б не та чернь, котру клянете і гудите? (Н. Рибак).

як (мов, на́че і т. ін.) хто (ноже́м (серпо́м)) різну́в (різону́в) (по се́рцю) кого. Кому-небудь стало боляче, дуже прикро. — Не жилець він..— мов хто серпом різнув по серцю Уляну, так тії Грицькові слова (Панас Мирний); Софію наче хто різонув по серцю. Нещасна дитина, як їй хочеться, мабуть, мати годинника (А. Дімаров). на́че вда́рив хто го́стрим ноже́м. Юлдаш раптом відчув, що ці слова шпигнули його в самісіньке серце, наче вдарив хто гострим ножем (О. Донченко).

(як (мов, ні́би і т. ін.)) ніж го́стрий у се́рце перев. кому, для кого. Що-небудь дуже неприємне, дуже вражає, спричиняє душевний біль або взагалі викликає негативні емоції у когось. — Прощавайте! — промовила дівчина. А Кармелю з нею прощаватися усе одно, що ніж гострий у серце (Марко Вовчок); — Хіба ти… зовсім відцуралася мене? Вона мовчала. Це мовчання було для хлопця, як гострий ніж у серце (О. Донченко).