гриб

деше́вший від грибі́в. Недорогий, дуже дешевий. — Там землі не міряно, а людей жменя. А де людей мало, там земля дешевша від грибів (М. Стельмах).

як (мов, нена́че і т. ін.) гриби́ пі́сля дощу́, зі сл. рости́, з’явля́тися, виника́ти і т. ін. Швидко й у великій кількості. Товариства виникали тоді по селах, буквально як гриби після дощу (В. Минко); Росли як гриби після дощу пансіонати, звідусіль їхали сюди (у Трускавець) грошовиті люди (З журналу). як гриби́ по дощі́. Українські газети та журнали повискакують незабаром, як гриби по дощі (М. Коцюбинський). як (нена́че) гриби́. Полки партизанські ростуть як гриби... (І. Нехода); Невеличкі хатки кругом дворища неначе гриби виростали (Панас Мирний); Неначе гриби, підростають онуки, і повниться ними — нівроку — мій рід (О. Білаш); // зі сл. шви́дко. Дуже інтенсивно. Не ростуть (будинки) так швидко, як гриби після дощу, однак .. ясно, що прогрес у цій важливій справі є (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гриб — -а, ч. 1》 Нижча безхлорофільна рослина, що має форму шапки, надітої на ніжку, і розмножується головним чином спорами. 2》 перев. мн., біол. Нижчі спорові рослини – паразити рослинних, рідше тваринних організмів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Гриб — Гриб прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  3. гриб — гриб : ◊ вигляда́ти як дру́гий гриб в борщі́ бути зайвим (ср, ст) ◊ забага́то два гриби́ в борщ усього має бути в міру (ст) ♦ якщо ти гриб, то лізь в борщ якщо розпочав справу, маєш її довести до кінця (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. гриб — Встань, грибе, хай козяр сяде. Докір молодшому чоловікові, що сидить, а старий коло нього стоїть. Гриб сам не росте ніколи, коло нього і другий показується поволи. Досьвід збирачів грибів. Два гриби в один борщ, то забагато. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. гриб — А, ч. Гривня. Гриби можна поміняти на бакси: все одно там вони нам ні до чого. Словник сучасного українського сленгу
  6. гриб — (-а) ч.; крим. Дерев'яна ложка. БСРЖ, 139; СЖЗ, 32; ЯБМ, 1, 246. Словник жарґонної лексики української мови
  7. гриб — ГРИБ (нижча спорова рослина, перев. у вигляді шапки, надітої на ніжку), ГУ́БИ мн., діал. Він пригинався між кущами, збираючи дорідні гриби (В. Кучер); Коли ж вона часом зостанеться дома, то, впоравшись, іде у бір за губами (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник синонімів української мови
  8. гриб — Гриб, -ба́; гриби́, -бі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. гриб — ГРИБ, а́, ч. 1. Нижча безхлорофільна рослина, що має форму шапки, надітої на ніжку, і розмножується головним чином спорами. Ой, дівчина по гриби ходила, В зеленому гаю заблудила (Чуб. Словник української мови в 11 томах
  10. гриб — Гриб, -ба м. 1) Грибъ. Ні риба, ні м'ясо, а щось наче гриб. Ном. 7615. Щасливому по гриби ходити. Ном. 2) Бѣлый грибъ. Лохв. у. ум. грибок, грибочок. Словник української мови Грінченка