гумор

не в гу́морі. У поганому настрої, невеселий, сердитий, засмучений і т. ін. (Пан Маркел:) Не в гуморі я сьогодні, кохана пані (С. Васильченко); Уважаю, що Мирон був не в гуморі, пишучи лист (У. Кравченко).

у (до́брому) гу́морі. У піднесеному настрої; усміхнений, життєрадісний, веселий і т. ін. Блюм сьогодні саме в гуморі (П. Колесник); Відповідаю сміливо, бо тато, бачу, в гуморі (М. Стельмах); Володко тим часом був у добрім гуморі (І. Франко); — Приємно бачити вас у доброму гуморі (Ю. Шовкопляс); Бастило не був у доброму гуморі сьогодні, бо надовго замовк (В. Дрозд); // перен. Прихильний, щедрий і т. ін. Треба, щоб тобі просто пощастило, щоб сама фортуна помітила тебе, коли вона в доброму гуморі (М. Слабошпицький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гумор — Гумо́р: — настрій [II,IV] — психічний стан, настрій, (не в гуморі: у поганому настрої); [1] Словник з творів Івана Франка
  2. гумор — гу́мор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. гумор — (лат. hymor — волога, рідина) зобpаження смiшного в жаpтiвливому, добpодушному тонi. Словник стилістичних термінів
  4. гумор — Сміхотворство, (убивчий) сатира; У ФР. сміхота, сміхи, жарти, дотепи, веселість, жартівливість, дотепність; (добріш) настрій. Словник синонімів Караванського
  5. гумор — [гумор] -ру, м. (на) -р'і Орфоепічний словник української мови
  6. гумор — -у, ч. 1》 Доброзичливо-глузливе ставлення до чого-небудь, спрямоване на викриття вад. 2》 Художній прийом у творах літератури або мистецтва, заснований на зображенні чого-небудь у комічному вигляді, а також твір літератури або мистецтва... Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. гумор — • гумор (англ. humour — настрій, вдача, натура, від лат. humor — волога, рідина) - особливий вид комічного, в якому поєднується зовні комічне трактування предмета зображення з внутрішньою серйозністю. Українська літературна енциклопедія
  8. гумор — гу́мор (від лат. humor – волога, рідина) різновид комічного; бачення й відображення смішного в житті в доброзичливому, жартівливому тоні. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. гумор — Різновид комічного; толерантне (на відміну від сатири) бачення і відображення смішного в людях, ситуаціях, явищах і т.ін. Універсальний словник-енциклопедія
  10. гумор — ГУ́МОР (художній прийом, заснований на зображенні чого-небудь у комічному вигляді), КОМІ́ЗМ. Жаргонні й діалектні вислови особливо широко застосовуються в гуморі і дають там неабиякий ефект (М. Словник синонімів української мови
  11. гумор — Гу́мор, -ру, -рові, в -рі (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. гумор — ГУ́МОР, у, ч. 1. Доброзичливо-глузливе ставлення до чого-небудь, спрямоване на викриття недоліків; уміння подати, зобразити щось у комічному вигляді. В їх розмові багато гумору та ще й щиро народного, цікавого, сільського (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  13. гумор — Гумор, -ру м. Юморъ. Левиц. І. (Пр. 1868, 474). Словник української мови Грінченка