даватися

дава́тися / да́тися взнаки́ (зна́ти) кому, чому і без додатка. 1. Ставати відчутним, виразно помітним; добре відчуватися, проявлятися. Цимбал не відставав, та відсутність тренажу давалася взнаки: він важко хекав.., весь спітнів (І. Багмут); Страшний він (Дніпро) у чорну бурю… Це добре далося знати в дні громадянської війни (М. Рильський). 2. Неприємно нагадувати про себе. Сам (коваль) був неписьменний і дуже жалкував з того .. І завжди і скрізь неписьменність прикро давалася взнаки (А. Головко). 3. Завдавати прикростей, дошкуляти кому-небудь. Вимушена полярна зимівля давалася взнаки слабшим організмам (М. Трублаїні); Другу ланку косарів повів голова колгоспу Василь Яремчук. Важкувато йому було, давалися взнаки рани на нозі (І. Цюпа); Вона, як уміла, варила їсти. Не завсігди (завжди) їй щастило, а найбільш отой борщ дався їй узнаки,— ніяк, звичайно, не хоче бути добрий на смак! (Б. Грінченко); Стогнання його (панотця) тривало допізна. А це далося взнаки найдужче Славкові (Л. Мартович). 4. Надовго запам’ятовуватися (перев. про щось неприємне). Ох, приязнь, приязнь! Товариство! Далось ти мені гірко взнаки, не забуду я тебе до смерті! (І. Франко); Оксані ця зима найбільше далася взнаки. Нема кому дровець постарати, нема кому одіннячка (одягу) придбати (М. Черемшина); Микола згадував окремі епізоди, які, мабуть, дались найбільш йому взнаки (П. Панч).

дава́тися / да́тися в ру́ки (до рук). 1. кому і без додатка. Здаватися, не чинити опору кому-небудь. А воно, оте мале (хлоп’я).., знов вив’юнювалось, виривалося.., ніяк не даючись до рук (О. Гончар); — Цур тобі! .. Де ж ти бачив, щоб турок без ніякої бійки сам тобі в руки дався? (С. Добровольський); // Ловитися. Коло носа в’ється, а в руки не дається (Укр.. присл..); Чайка, видно, виголодалась, бо далеко не втікала, відразу далася в руки (Ю. Збанацький). 2. кому, чому. Підпадати під чий-небудь вплив. Виряджала мати (Петра), наказуючи, щоб стеріг себе, не давався у руки лихим людям (Панас Мирний); Злостився на себе за те, що дався в руки якійсь сліпій силі і дозволив їй помститися над собою (М. Ю. Тарновський). 3. кому. Потрапляти в залежність від когось, перебувати під чиїмось впливом; підкорятися. Радить (Чіпка) кожному себе стерегти, громаду, а не даватись знову панам у руки (Панас Мирний). 4. кому і без додатка. Переходити в чиєсь користування, ставати чиєюсь власністю; діставатися комусь. Ось воно слово: одберім землю! .. Ту саму землю, що, як мрія далека, тільки манила, а не давалась у руки, що грала перед очима, як марево в спеку (М. Коцюбинський); // Ставати доступним для оволодіння, легко здійснюватися. Вже третій рік я дояркою. Справа ніби сама в руки дається (З журналу); // Ставати чиїм-небудь досягненням. Він (Чіпка) .. кляне земство, котре йому не далося в руки (Панас Мирний).

дава́тися / да́тися як горобе́ць на поло́ву. Дозволяти себе ошукувати, піддаватися обману. Нічого було робити: тра (треба) було із дідом знов ладити, поки вибереться час, щоб його знов піддурити .. Тільки “білий дідок” вже не давався як горобець на полову (Грицько Григоренко).

да́тися / дава́тися в па́м’ять (в па́м’ятки, впо́мки, втя́мки) перев. кому. Надовго, добре запам’ятатися, вразивши чимсь. Дався він Галині Горленко в пам’ять, отой “січений”, і тепер ось так наявно постав перед нею… (Є. Кротевич); — Я змалку тут живу і пам’ятаю все .. Найбільше в пам’ятки далися воєнні роки (Нар. опов.); Дався той день упомки Кирилові Івановичу: і досі він його без того, щоб не заскреготати зубами, згадати не може (Панас Мирний); — Ми маленькі людці, то тим вашій милості, князю, і не далися втямки,— сказала Тодозя (І. Нечуй-Левицький).

не дава́тися (не здава́тися) / не да́тися на мо́ву, зневажл. Не бажати спілкуватися, вступати в розмову з ким-небудь. Ониська не заходила в хату і не давалася на мову ніяк (Л. Яновська); Недавно приїхала до неї дочка Галька: пишна така, що й на мову не здається (Д. Косарик).