1. Великий тлумачний словник сучасної мови

даватися

дава́тися

даюся, даєшся; мин. ч. давався, давалася, -лося; наказ. сп. давайся; недок., датися, дамся, дасися, дасться; дамося, дастеся, дадуться; мин. ч. дався, далася, далося; наказ. сп. дайся; док.

1》 звичайно із запереч., розм. Дозволяти зробити що-небудь із собою.

|| перен. Піддаватися впливові, дії чого-небудь.

Даватися взнаки — давати себе знати, відчути; залишати про себе пам'ять чим-небудь прикрим, неприємним.

2》 (1 і 2 ос. не вживаються) кому. Виявлятися яким-небудь для здійснення, подолання, переборення.

|| Бути легким, приступним для розуміння, засвоєння і т. ін.

3》 (1 і 2 ос. не вживаються), тільки док., мин. ч., кому. Стати предметом особливої уваги, інтересу.

4》 тільки недок. Пас. до давати 1-3), 6), 9).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. даватися — дава́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. даватися — дава́тися / да́тися взнаки́ (зна́ти) кому, чому і без додатка. 1. Ставати відчутним, виразно помітним; добре відчуватися, проявлятися. Цимбал не відставав, та відсутність тренажу давалася взнаки: він важко хекав.., весь спітнів (І. Фразеологічний словник української мови
  3. даватися — ДАВА́ТИСЯ, даю́ся, дає́шся; мин. ч. дава́вся, дава́лася, лося; наказ. сп. дава́йся; недок., ДА́ТИСЯ, да́мся, даси́ся, да́сться; дамо́ся, дасте́ся, даду́ться; мин. ч. да́вся, дала́ся, ло́ся; наказ. сп. да́йся; док. 1. звичайно із запереч., розм. Словник української мови в 11 томах