1. Фразеологічний словник української мови

давити

(важки́й) ка́мінь да́вить ду́шу (се́рце) кому. Хтось перебуває в гнітючому настрої, дуже страждає, переживає і т. ін.; кому-небудь дуже важко. Вона нічого і не спитала у доньки. Важкий камінь давив їй душу (Я. Баш). ка́мінь на се́рце да́вить. Камінь на серце давить, вночі тривожні сни (І. Гончаренко).

дава́ти (задава́ти, дави́ти, зневажл. де́рти) / да́ти (зада́ти) хропака́. Міцно спати. На полиці напроти — два підлітки в робочих спецівках. Підмостили під голови грубі черевики й дають хропака (І. Муратов); — Спи, спи,— вичитувала Явдоха, човгаючи по хаті,— Дрова не нарубані, води не принесено, а він — пузо на черінь та й давить хропака (Григорій Тютюнник); Радисти ще “деруть хропака”, бо вночі була якась заваруха, то не виспались (Григорій Тютюнник).

дави́ти ка́менем (на се́рце (гру́ди)). Викликати тяжкий душевний стан, невеселий, гнітючий настрій; гнітити. Гірко йому (Петрусеві) на душі, важким каменем давили слова Шестірного, та й нікому і розважити, нікому одвести думки від глибокої образи (Панас Мирний); Безрадісні події на фронтах, туга по Україні, яку вже топтали німецькі фашисти, каменем давили на серце (П. Панч); Якесь важке, гнітюче почуття каменем давило груди (О. Донченко).

дави́ти на всі га́льма. Використовувати без обмеження будь-які засоби і методи для досягнення чогось; діяти надзвичайно рішуче. Робимо справу великої ваги, а його одне слово, одна яка-небудь дурна витівка зможе зіпсувати все. Дави на всі гальма. Хай він відчує, що ми не збираємось потурати його неподобствам (Григорій Тютюнник).

сльо́зи да́влять (ду́шать) / удави́ли кого. Хто-небудь ледь стримується від сильного плачу, приглушує плач. Стара не змогла довго сидіти у їх (Йосипа і Параски) — сльози давили її, непривітність невістки гнала з хати (Панас Мирний); Враз Харитя почула, що сльози душать її (М. Коцюбинський); Удавили сльози Оленку, не знає, що вже й робити (А. Тесленко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. давити — (натискати чимсь на щось) надавлювати, тиснути, (про взуття) стискати, муляти, мулити, (фізично когось) душити, придушувати кого, що, тіснити, (щоб витиснути сік) чавити, (щоб зробити плоским) плющити, сплющувати. Словник синонімів Полюги
  2. давити — дави́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. давити — Тиснути, натискати, гнітити; (сік) чавити; (на смерть) душити; (- взуття) Д. муляти, мулити; П. гнобити, пригнічувати, утискувати, пригноблювати, пригнітати; (жагу в собі) приглушувати; (обіймами) стискати; (як мух) плющити, нищити, калічити, вбивати; (морозом) морозити, заморожувати. Словник синонімів Караванського
  4. давити — [давитие] даўл'у, -виеш, даўл'ат'; нак. -ви, -в'іт' Орфоепічний словник української мови
  5. давити — давлю, давиш; мн. давлять; недок. 1》 перех. і на кого – що, у що. Налягати своєю вагою; натискати. 2》 перех., перен. Чинити утиски; гнобити. || Гнітити (про почуття, настрій). || Пересилювати що-небудь у собі; приглушувати. 3》 перех. і неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. давити — 1. тиснути, витискувати, витиснути, повитискувати, затиснути, позатискувати, натискувати, натиснути, понатискувати, обтискувати, обтиснути, пообтискувати, притискувати, стискувати, стиснути, постискувати, утискувати, повтискувати, чавити, вичавлювати... Словник чужослів Павло Штепа
  7. давити — (що?), давлю, давиш, недок. Випивати. Скільки вже можна давити водяру? Ти розумієш, що потроху перетворюєшся на алкаша? Словник сучасного українського сленгу
  8. давити — I роздавити, видавлювати, видушувати, витискати, витискувати, вичавлювати, гнітити, душити, задавлюватити, затоптувати, мулити (про взуття), муляти, надавлювати, натискувати, пригнітати, пригнічувати (переносне), придавлювати, причавлювати... Словник синонімів Вусика
  9. давити — ГНІТИ́ТИ (діяти гнітюче, викликати важке й болісне почуття), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ЗГНІ́ЧУВАТИ, ДАВИ́ТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, РОЗДА́ВЛЮВАТИ підсил., ДУШИ́ТИ, ПРИДУ́ШУВАТИ, ЧАВИ́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ підсил. Словник синонімів української мови
  10. давити — Дави́ти, давлю́, да́виш, да́влять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. давити — ДАВИ́ТИ, давлю́, да́виш; мн. да́влять; недок. 1. перех. і на кого — що, у що. Налягати своєю вагою; натискати. Чорногора важким своїм тілом давила землю (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  12. давити — Давити, -влю, -виш, одн. в. давнути, давну, давнеш гл. 1) Давить. 2) Сжимать, стискивать. Давить, як мороз бабу. Ном. № 4003. Ні не дави, туманочку, сховай тілько в полі. Шевч. 95. 3) Выжимать. Сир іззів, а на масло давить. Ном. № 12215. Словник української мови Грінченка