давити

Значення в інших словниках

1. давити — дави́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. давити — Тиснути, натискати, гнітити; (сік) чавити; (на смерть) душити; (- взуття) Д. муляти, мулити; П. гнобити, пригнічувати, утискувати, пригноблювати, пригнітати; (жагу в собі) приглушувати; (обіймами) стискати; (як мух) плющити, нищити, калічити, вбивати; (морозом) морозити, заморожувати. Словник синонімів Караванського
3. давити — [давитие] даўл'у, -виеш, даўл'ат'; нак. -ви, -в'іт' Орфоепічний словник української мови
4. давити — давлю, давиш; мн. давлять; недок. 1》 перех. і на кого – що, у що. Налягати своєю вагою; натискати. 2》 перех., перен. Чинити утиски; гнобити. || Гнітити (про почуття, настрій). || Пересилювати що-небудь у собі; приглушувати. 3》 перех. і неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. давити — 1. тиснути, витискувати, витиснути, повитискувати, затиснути, позатискувати, натискувати, натиснути, понатискувати, обтискувати, обтиснути, пообтискувати, притискувати, стискувати, стиснути, постискувати, утискувати, повтискувати, чавити, вичавлювати... Словник чужослів Павло Штепа
6. давити — (що?), давлю, давиш, недок. Випивати. Скільки вже можна давити водяру? Ти розумієш, що потроху перетворюєшся на алкаша? Словник сучасного українського сленгу
7. давити — I роздавити, видавлювати, видушувати, витискати, витискувати, вичавлювати, гнітити, душити, задавлюватити, затоптувати, мулити (про взуття), муляти, надавлювати, натискувати, пригнітати, пригнічувати (переносне), придавлювати, причавлювати... Словник синонімів Вусика
8. давити — (важки́й) ка́мінь да́вить ду́шу (се́рце) кому. Хтось перебуває в гнітючому настрої, дуже страждає, переживає і т. ін.; кому-небудь дуже важко. Вона нічого і не спитала у доньки. Важкий камінь давив їй душу (Я. Баш). ка́мінь на се́рце да́вить. Фразеологічний словник української мови
9. давити — ГНІТИ́ТИ (діяти гнітюче, викликати важке й болісне почуття), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ЗГНІ́ЧУВАТИ, ДАВИ́ТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, РОЗДА́ВЛЮВАТИ підсил., ДУШИ́ТИ, ПРИДУ́ШУВАТИ, ЧАВИ́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ підсил. Словник синонімів української мови
10. давити — Дави́ти, давлю́, да́виш, да́влять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. давити — ДАВИ́ТИ, давлю́, да́виш; мн. да́влять; недок. 1. перех. і на кого — що, у що. Налягати своєю вагою; натискати. Чорногора важким своїм тілом давила землю (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
12. давити — Давити, -влю, -виш, одн. в. давнути, давну, давнеш гл. 1) Давить. 2) Сжимать, стискивать. Давить, як мороз бабу. Ном. № 4003. Ні не дави, туманочку, сховай тілько в полі. Шевч. 95. 3) Выжимать. Сир іззів, а на масло давить. Ном. № 12215. Словник української мови Грінченка