1. Фразеологічний словник української мови

дівка

лама́тися, як (мов, ні́би і т. ін.) ді́вка на виданні́. Прикидатися, упираючись, відмовляючись від чогось, приховуючи свої бажання. А він не хоче. Ламається, як дівка на виданні… (А. Крижанівський).

си́ві́ти (сиді́ти) / поси́ві́ти (заси́дітися) в дівка́х (ді́вкою, в пере́ста́рках і т. ін.). Довго не виходити заміж або зовсім не бути заміжньою. В дівках сиділа — плакала, заміж вийшла — вити стала (Укр.. присл..); Свати раз на віку приходять. І кожній матері радість, бо не хочеться ж, щоб дочка в перестарках сиділа і долю свою кляла (М. Зарудний); (Горпина:) Тисячі та сотні ніколи в дівках не посивіють... Повиходять швиденько (І. Нечуй-Левицький); — Їй одна доля: у наймах. Думаєш — возьме (візьме) хто бідну? Посивіє дівкою (М. Коцюбинський); — І не говоріть мені, мамо, не хочу. Краще вже й посивіти дівкою (П. Козланюк).

як (коли́) ба́ба була́ ді́вкою, перев. зі сл. тоді́. Дуже давно. Тоді то було, як баба була дівкою (Укр.. присл..).

як (мов, ні́би і т. ін.) засва́тана ді́вка (ді́вка на виданні́), зі сл. стоя́ти, сиді́ти і т. ін. 1. Ніяково, несміливо, сором’язливо. — Товаришу П’ятниця, чому ж ти стоїш наче засватана дівка? (В. Кучер); Чого стоїш мов дівка на виданні? Соломія мовчки подавала чоловікові кулики (І. Цюпа). 2. Гордо, піднесено, з почуттям власної гідності. Данилко почував себе мов засватана дівка, він брав уже по-справжньому участь у страйку (П. Панч).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дівка — ді́вка іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири ді́вки Орфографічний словник української мови
  2. дівка — Дівчина на порі, відданиця; (у панів) служниця, покоївка, наймичка. Словник синонімів Караванського
  3. дівка — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що дівчина. || Дівчина, якій час одружуватись. 2》 заст. Одинока (неодружена) покоївка, служниця в панському дворі. 3》 розм. Повія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дівка — ді́вка дівчина|| = дівчина ◊ ді́вка, ва́рта шу́сткі про вродливу, гарну дівчину (ст) ◊ ще тоді́ (тогди́), як ба́ба ді́вков була́ дуже давно (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. дівка — див. дівчина Словник синонімів Вусика
  6. дівка — ДІ́ВЧИНА (молода неодружена особа жіночої статі), ДІ́ВКА розм., ДІВУ́ЛЯ фам., ДІВА́ХА зневажл., ДІВЧИ́ЩЕ зневажл., ДІВЧИ́СЬКО перев. зневажл., ДІВЧИ́НОНЬКА пестл., ДІВЧА́ пестл., ДІ́ВА заст., поет., ДІВИ́ЦЯ заст., фольк., ірон., ЧЕЛЯДИ́НА діал. Словник синонімів української мови
  7. дівка — Ді́вка, -ки, -ці; дівки́, діво́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. дівка — ДІ́ВКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що ді́вчина. Гарна дівка, як засватана (Номис, 1864, № 1816); Козак — не без щастя, дівка — не без долі (Мирний, II, 1954, 237); // Дівчина, якій час одружуватись. Словник української мови в 11 томах
  9. дівка — Дівка, -ки ж. Дѣвка, дѣвушка. Гарна дівка, як засватана. Ном. № 4816. Тихо, тихо Дунай воду несе, а ще тихше дівка косу чеше. Мет. 14. дівка у заплітках, — у бовтицях. Взрослая дѣвушка, могущая уже выходить замужъ. Шух. І. 32. 2) = раст. медунка. Вх. Пч. Словник української мови Грінченка